Вірш «Пісня про матір» Борис Олійник

Читати онлайн вірш «Пісня про матір» Бориса Олійника українською мовою

Посіяла людям
літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
послала стежкам споришу,
Навчила дітей,
як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко —
і тихо пішла за межу.
— Куди ж це ви, мамо?! —
сполохано кинулись діти,
— Куди ви, бабусю? —
онуки біжать до воріт.
— Та я недалечко…
де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти…
А ви вже без мене ростіть.
— Та як же без вас ми?..
Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю,
у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю
всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах,
і золото на колосках.
— Не треба нам райдуг,
не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
усю вашу вічну роботу,-
Лишайтесь, матусю.

Аналіз вірша «Пісня про матір» Бориса Олійника українською мовою (паспорт твору)

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на вірш «Пісня про матір» Бориса Олійника

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.