Вірш «Ой три шляхи широкії» Тарас Шевченко

Читати онлайн вірш «Ой три шляхи широкії» Тараса Шевченко українською мовою

Ой три шляхи широкії
Докупи зійшлися.
На чужину з України
Брати розійшлися.
Покинули стару матір.
Той жінку покинув,
А той — сестру, а найменший —
Молоду дівчину.
Посадила стара мати
Три ясени в полі,
А невістка посадила
Високу тополю.
Три явори посадила
Сестра при долині…
А дівчина заручена —
Червону калину.
Не прийнялись три ясени,
Тополя всихала;
Повсихали три явори,
Калина зов’яла.
Не вертаються три брати,
Плаче стара мати,
Плаче жінка з діточками
— В потопленій хаті.
Сестра плаче, йде шукати
Братів на чужину…
А дівчину заручену
Кладуть в домовину.
Не вертаються три брати,
По світу блукають,
А три шляхи широкії
Терном заростають.

[В казематі 1847]

Аналіз вірша «Ой три шляхи широкії» Тараса Шевченко українською мовою (паспорт твору)

Популярні запитання зі шкільної програми:

Тема вірша «Ой три шляхи широкії» Тараса Шевченка?

Вірш був написаний у 1847 році, і його основна тема полягає в складному становищі суспільства в той час. У людей немає радості та щастя, тому що вони позбавлені волі. Сам Шевченко знав, як важко бути солдатом, тому що сам служив.

Багато молодих чоловіків вимушені були поїхати з рідної домівки, щоб воювати за інтереси самодержавства. Багато хто з них так і не повернувся, а ті, кому пощастило знову потрапити до дому, були хворі та зламані долею. Тема вірша дуже хвилююча та актуальна. Серце болить, як і у матері, яка відпускає свого сина на службу.

*******************

Вірш «Ой три шляхи широкії» Тарас Шевченко написав у 1847 році, і цей твір став ще одним прикладом громадянської лірики поета, який щиро хвилювався про долю рідного народу і засуджував владу, під гнітом якої люди не мали можливості жити вільно і спокійно. Думаючи про Україну і її долю, поет сумує і намагається зрозуміти, чому ж їй випали такі важкі випробування.

Починається твір зі згадування про трьох братів, які змушені були покинути рідну домівку, родину і країну, та й податись у чужі краї. А вдома їх лишились чекати жінки – мати, сестра, дружина, кохана дівчина. Шевченко знав, як багато молодих хлопців вимушено йшли на війну або просто на військову службу, бо того від них вимагала влада. І дехто з них навіть вже не повертався живим, а ті ж, хто приходили додому, були вже зовсім іншими людьми – старими і скаліченими, хоча минало не так вже й багато часу.

Що таке військова служба, Шевченко знав на власному досвіді, бо сам був солдатом. Розставання з близькими – це завжди важко, особливо, коли хлопці не знають, чи повернуться додому. Роздуми про це викликали у Тараса Григоровича такі сильні емоції, що він просто не міг не написати про це вірш.

Над створенням даного твору поет працював у важких умовах – у той час він перебував у казематі. Життя у неволі і відчуття самотності – ось що було причинами душевних страждань Шевченка, тому й думав він про інших людей, які теж змушені переживати якісь важкі чи страшні події. Він співчував їм і присвячував поезію.

Хоч вірш і має яскраво виражений авторський стиль поета, багато у чому він схожий на народну пісню. У ньому помітні фольклорні мотиви, а з усього розмаїття художніх засобів поет обрав лише метафори та епітети. Образи дерев, які саджають брати, тут використовуються як символи оберегів, а те, що з ними відбувається, відображає емоції і переживання людей.

Слухати читання вірша «Ой три шляхи широкії» Тараса Шевченка онлайн

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на вірш «Ой три шляхи широкії» Тараса Шевченко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *