Ой Морозе, Морозенку,
Ой да ти славний козаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!
Ой не так вся Україна,
Як рідная мати,
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.
Заплакала Морозиха,
Стоя біля хати.
“Ой не плач же, Морозихо,
Не плач, не журися,
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!
Ходім з нами, козаками,
Мед-вина напийся!”
“Чогось мені, козаченьки,
Мед-вино не п’ється:
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!
Десь-то син мій, Морозенко,
З татарами б’ється!”
Із-за гори, із-за кручі
Горде військо виступає,
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.
Попереду Морозенко
Сивим конем грає.
Бились зранку козаченьки
До ночі глухої.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Козаків лягло чимало,
А татар – утроє.
Ні один козак не здався
Живим у неволю;
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.
Полягли всі, не вернуться
Ні один додому.
Не вернувся й Морозенко,
Голова завзята —
Замучили молодого
Вороги прокляті!
Замучили молодого
Вороги прокляті!
Вони, ж його не стріляли
І на чверті не рубали,
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.
Тільки з його, молодого,
Живцем серце взяли.
Взяли його, поставили
На Савур-могилу:
“Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!”
“Дивись тепер, Морозенку,
На свою Вкраїну!”
Пісня «Ой, Морозе, Морозенку» є ще одним твором української народної творчості, у якій розповідається про боротьбу людей проти національного гніту. Точної дати її написання ніхто не знає, але вважається, що написати її могли у середині 17 століття, коли йшов період активних визвольних битв, а Богдан Хмельницький очолював українські війська.
Морозенко – це героїчний козак, який загинув під час битви українського війська з татарами. Цей чоловік був настільки відчайдушним і сміливим, що став справжнім національним героєм. Життя його завершилось трагічно, але він лишився навіки в історії, як і багато інших патріотів, як віддали свої життя за свободу рідного народу.
У пісні не лише оспівується подвиг однієї людини, а й розповідається про українських козаків загалом, бо це герої, які варті уваги, поваги і пам’яті. Головна думка пісні у тому, що будь-який козак – це людина смілива настільки, що не боїться навіть власне життя віддати, щоб тільки потім народ міг жити вільно і спокійно. А народ, який готовий битись за свою незалежність, перемогти неможливо, тому рано чи пізно він здолає будь-якого ворога.
Оскільки пісня народна, то й відображаються у ній думки і настрої всього народу, а не лише якоїсь однієї людини. І твір точно показує, що українська нація змогла усвідомити свою силу і повірити у те, що ворога буде подолано, як би не було важко. Люди точно розуміли мету своєї боротьби, що вже хоч трохи полегшувало ситуацію. Вони гинули, але всі розуміли, що це не просто так, а в ім’я справедливості, і це давало сили продовжувати боротьбу.
Зі змісту пісні можна зрозуміти, що ворогів (татар) було значно більше, але козаків це не лякало і не зупиняло, вони все одно йшли у бій. Ідейний зміст твору відображається через художні засоби, серед яких метафори, епітети, гіперболи, риторичні оклики. А про Морозенка у ньому згадується на початку і в кінці, що служить своєрідним обрамленням тексту.