Вірш «Чайка на крижині»
- Жанри: ⭐️ Вірші, поезія ⭐️ | Сучасні вірші
Читати онлайн вірш «Чайка на крижині» українською мовою
В цьому році зима не вдягала білої свити.
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала… Що ж робити? —
Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.
Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум”яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б’ючись об каміння берегове…
І нарешті по Одрі — темній, широкій —
На останній крижині самотня чайка пливе.
— Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора…
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?
Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться… Піде вода кругами…
— Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?
Аналіз вірша «Чайка на крижині» українською мовою (паспорт твору)
Вірш «Чайка на крижині» Ліна Костенко написала у 1958 році, коли перебувала у Польщі. У цьому творі відобразились роздуми поетеси про сенс людського життя, а також про те, яку сильну любов починає відчувати людина до своєї Батьківщини, коли знаходиться далеко від неї. Розповідь у вірші ведеться від імені ліричної героїні, яка перебуває у польському морському порту і спостерігає за змінами у природі, які відбуваються під впливом зміни сезонів.
На річці вже починала скресати крига, бо зима відступала, а у свої права збиралась вступити весна. Героїня бачила,як крига ламається, а коли на одній з крижин вона помітила чайку, це викликало цікаві асоціації, пов’язані не з природою чи птахами, а з людиною.
Вона, ніби та чайка, теж має крила, тільки вони у неї не з пір’я чи пуху, а з мрій, любові, щирості, вірності, працелюбності – тобто із прекрасних якостей. І навіть якщо людина сама фізично злетіти в небо не може, але думками і мріями – так. Її крила духовні, і саме вони можуть врятувати у найважчі моменти, а також тоді, коли здається, що небезпека вже поруч, а допомоги немає
Розмірковувала героїня і про свій рідний край. Перебуваючи у Польщі, вона розуміла, що у культурі цієї країни багато всього прекрасного – і мова, і історія, і легенди, та все ж ніщо не могло зрівнятись з її рідною Україною. А навело її на роздуми про це спостереження за кораблем, на якому здалеку виднівся український прапор. Героїня зрозуміла, що де б вона не була, а наймилішим і найріднішим все одно буде залишатись той край, де вона народилась і зростала.
Вірш складається з 5 частин, у кожній з яких є завершена думка і власний зміст, але поєднує їх той факт, що писались вони всі, коли поетеса була далеко від рідного дому. А серед художніх засобів, які письменниця використала, є метафори, повтори, епітети, риторичні запитання та оклики. Важливо, що роздуми про сенс буття не лишаються без відповіді, а знаходять свою основу.
Слухати читання вірша «Чайка на крижині» Ліни Костенко онлайн
Вам також можуть сподобатися ці твори:
Додати відгук на вірш «Чайка на крижині»
Популярні поети
