Вірш «Всякому місту — звичай і права…» Григорій Сковорода

Читати онлайн вірш «Всякому місту — звичай і права…» Григорія Сковороди українською мовою

Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.

Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.

Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар, —
Все пожере, як солому пожар.

Аналіз вірша «Всякому місту — звичай і права…» Григорія Сковороди українською мовою (паспорт твору)

Вірш «Всякому місту – звичай і права…» Григорія Сковороди було написано у період з 1758 по 1759 роки. Це лірико-сатиричний твір, у якому автор засуджує і висміює ті вади суспільства, які сам бачить. Йому не подобається та картинка, яка постає перед його поглядом, бо він вважає, що лише та людина, у якої сумління чисте, може бути щасливою і жити спокійно. А от тим, хто робить негідні вчинки, не позаздриш, бо на душі після того вони мають носити важкий тягар.

Сковорода зображує у вірші представників бюрократичної системи, а також чиновників і панів, які зазвичай поводяться не надто чесно і правильно. Поет стає свідком численних недоліків у суспільстві і не може про це мовчати, оскільки впевнений, що про таке варто говорити, щоб інші люди теж почали бачити реальність і, можливо, захотіли щось змінити.

У творі використовується велика кількість художніх засобів. У ньому можна побачити епітети, порівняння, метафори, повтори, риторичні оклики, та й це ще не все. Щоб показати недоліки людей і суспільства загалом, Сковорода спеціально додає деякі художні деталі, які допомагають зрозуміти, про що і про кого йде мова. Також він висміює тих, кого вважає грішниками, бо вони, обравши певний рід занять чи професію, не дотримуються правил і тим самим псують репутацію собі й іншим.

Вірш складається з п’яти строф, у кожній з яких по шість рядків. Особливість у тому, що у перших рядках кожної строфи поет описує те, що бачить навколо, а у двох останніх – протиставляє цій реальності власні думки і враження. Сковорода зачіпає у вірші багато складних тем, про які у двох словах і не скажеш. Тут і про кріпацтво, і про свободу, і про народну мораль, і про сенс життя загалом, і про те, що система судочинства, яка мала б бути справедливою, такою насправді не є…

Цікаво, що цей вірш можна перетворити і на пісню, прикладом чого була вистава Котляревського «Наталка Полтавка», де він у пісенному форматі і звучав.

Слухати читання вірша «Всякому місту – звичай і права…» Григорія Сковороди онлайн

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на вірш «Всякому місту — звичай і права…» Григорія Сковороди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *