Пісня «Вийди, вийди, Іванку»

Пори року завжди визначали життя людини і не могли не знайти свого відображення в культурі. Яскраво демонструє це народна українська пісня «Вийди, вийди, Іванку», що належить не просто до календарно-обрядових, але й до побутових пісень. вона переплітає ці два жанри народної пісні, адже оспівує як весну, що приходить після зими, так і дівоче щастя. Весна справедливо й донині вважається тим часом, коли природа розквітає, даючи надію.

Весна повертається до своїх прав, а в душі людей приходять світлі думки після зими. Звісно, неможливо не визнати, що текст цієї гаївки глибоко пов’язаний з культурним контекстом свого часу, але й сьогодні він може дати можливість своєму читачеві зазирнути до минулого, через призму культури.

Належачи до жанру веснянок, твір має притаманні особливості, що вирізняють його з-поміж інших народних пісень. Передусім, мова про його характер, який має піднесений та веселий настрій, в якому є відлуння, що говорить про передчуття настання чогось хорошого та прекрасного в житті. Люди радіють тому факту, що зима нарешті закінчилась, а їй на зміну приходить радісна весна.

Яскравою відмінністю цього твору від інших в жанрі є те, що він майстерно сплітає календарний та побутовий піджанри воєдино. Головна героїня твору – молода дівчина, що скоро має святкувати разом з іншими дівчатами народний обряд. В останньому потрібно зв’язати вінок з весняних квіток, щоб побачити нареченого уві сні.

Але мати прибрала вінок, тим самим забравши кохання у дівчини. На цьому конфлікті автор не робить очевидного акценту, проте саме він є кульмінацією, та закликає батьків не заважати їх дітям шукати свого власного щастя. Цей мотив зберігає значення і сьогодні, коли батьки та діти мусять мати злагоду в своїх стосунках, що ще раз говорить про мудрість слова народної пісні.

Додати відгук на пісню «Вийди, вийди, Іванку»