Вірш «Тече вода з-під явора» Тарас Шевченко

Вірш «Тече вода з-під явора» Тарас Шевченко написав у 1860 році, перебуваючи, певно, під впливом думок про родинний затишок і про красу української природи, оскільки саме ці дві теми він і оспівує у ньому. Особиста життя самого поета було не надто успішним, але він мріяв про справжню родину і милувався тими парами, які були прикладом щасливого сімейного життя.

Для висловлення своїх емоцій та опису ідилічної картинки, яку хотів показати поет, він використав метафори, епітети і повтори, а ніжності і м’якості додав пестливими словами. Вірш складається з трьох частин, і кожна з них як окремий малюнок, на якому зображена своя «картинка», але разом вони утворюють велике і повноцінне полотно.

Спочатку автор описує прекрасний пейзаж: оповідач бачить стрімку водойму, яка кудись «біжить», а навколо неї ростуть дерева і рослини. Тут Шевченко використовує відомі символи калини – дівчини і явора – хлопця. А верболози – це символ буйності і пишності природи.

У другій частині описується ситуація, де на воді вже можна побачити ціле качине сімейство. Мама й тато качки випливають за своїми діточками, поки ті хлюпочуться і бавляться. Вони ведуть з ними бесіду і виглядають абсолютно щасливими.

А у третій частина вірша «кадр» переміщається уже до будинку, неподалік якого знаходиться став, куди приходить молода дівчина, щоб набрати води. У цей же час на подвір’я виходять її батько й мати, щоб погуляти у садку, і розмірковують, кого ж їм звати зятем.

Вони хвилюються за доньку і бажають їй щастя, тому й турбуються, щоб чоловік їй трапився хороший, щоб жила вона з ним у любові і злагоді. А поки люди планують і будують свою реальність, а качки спокійно плавають, вода продовжує текти, символізуючи плинність життя і його нескінченний рух…

Слухати читання вірша «Тече вода з-під явора» Тараса Шевченка онлайн