Вірш «Contra spem spero! (Без надії сподіваюсь! / Контра спем сперо)» Леся Українка

Вірш «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь») Леся Українка написала у 1890 році. Ці життєствердні віршовані рядки народились у поетеси у той період, коли хвороба, яка була присутня у її житті з дитинства, в черговий раз загострилась і спричиняла тяжкі фізичні страждання. Та навіть у такі моменти талановита поетеса знаходила слова, щоб висловлюватись у позитивному руслі, вірити у краще і цим же підбадьорювати інших. Твір увійшов до її збірки «На крилах пісень».

Даний вірш є прикладом особистої лірики, а написаний він у стилі неоромантизму. Лірична героїня твору – це і є Леся Українка. Вона ще молода і вірить у те, що попереду ціле життя, але не варто витрачати час даремно або на сльози. Потрібно налаштовувати себе на те, що все буде добре, що навіть важкі часи минуться.

Героїня, як і сама поетеса, показана особистістю сильною, вольовою, оптимістичною і яскравою. Вона розуміє, що для молодості сум і безнадія – це щось протиприродне і непотрібне, тому і відповідає сама собі словами «Буду жити!» і «Без надії таки сподіватись».

Серед художніх засобів, які Леся Українка використовує у вірші, можна побачити звертання, метафори, епітети і анафору з гіперболою. Твір вирізняється своєю простотою і оптимізмом, він піднімає настрій і вселяє віру у щось краще. Згадує у вірші поетеса і відомого персонажа з древньогрецької міфології, якого звали Сізіфом. Вона переосмислює його образ і говорить про те, що не боїться «на гору круту крем’яную камінь важкий підіймать», бо знає, що всі труди не будуть марними.

Долаючи власну недугу, поетеса вийшла на новий рівень і почала говорити не лише про себе, а загалом про героїчних людей, які готові боротись за правду і справедливість, долаючи будь-які перешкоди на шляху. Вона наголошувала на незламності людського духу і на тому, що оптимістичний погляд на життя можливий за будь-яких обставин.

Слухати читання вірша «Contra spem spero» («Без надії сподіваюсь») Лесі Українки онлайн