Вірш «Ти знаєш, що ти – людина» Василь Симоненко

Вірш «Ти знаєш, що ти — людина» Василя Симоненка є не тільки одою життю, а й прямим та неприхованим закликом до кожного, хто читає цей твір. Автор наполягає на тому, що жити треба повноцінним життям, прагнучи, досягаючи, а головне – кохаючи. Життя дуже швидкоплинне, й не можна його марнувати на пусті та нічого не варті речі, каже своєму читачеві Симоненко. Лиш в коханні, як самому неосяжному та великому почутті, на яке здатна людина, автор знаходить те, заради чого варто жити.

Швидкоплинність життя також є причиною того, що покохати треба встигнути, адже це саме прекрасне, що може бути в житті людини. Жити треба поспішати, і ця думка навряд чи колись стане менш актуальною, ніж вона була на момент публікації твору.

Своєю простотою твір намагається охопити всіх. Будь-хто, взявши до рук вірш Симоненка, зможе зрозуміти його суть, яка лежить на поверхні. І це аж ніяк не можна вважати недоліком, чи авторським упущенням. Навпаки – це показує довершеність та неповторність його, як письменника. Автор, як представник нової генерації модерністів-неоромантиків, намагався зрозуміти в своїй філософській ліриці те, чому людина живе на землі і чого воно має прагнути. Цей мотив прекрасно розкривається через проблеми, що продемонстровані автором: людини і суспільства та пошуку індивідуальності.

Кожна людина може втратити своє життя, змарнувавши його та не отримавши від нього задоволення. Але так само життя кожного знаходиться в руках людини. Письменник не намагається створити ілюзії, що життя сповнене коханням чи виключно щастям – навпаки. Він показує, що «мука твоя – одна» так само, як і усмішка. В нашому житті все знаходиться поряд і варто приймати це і жити повноцінним життя, знаючи, ким ти є і чого варте твоє життя на цій землі.

Слухати читання вірша «Ти знаєш, що ти — людина» Василя Симоненка онлайн