Вірш «Осіння пісня» Поль Верлен

Вірш «Осіння пісня» Поля Верлена – сумні роздуми в холодній осені, що овіяла героя. Увійшовши до циклу «Сумні пейзажі», твір підкріплює його роздумами про сутність буття та намагається осмислити сум, що притаманний кожній людині час від часу. Критиками цей вірш вважається одним з найсумніших за своїм настроєм, твором, що залишився в бібліографічній спадщині Верлена.

Разом з тим текст не позбавлений художньої довершеності, що знаходить себе в використаних автором римі та словосполученнях, що перетікають один з одного, як струмок річки. Особлива роль відведена алітерації та асонансу. Останні роблять текст мелодичним, дуже схожим на пісню.

Вважається, що твір є не тільки сумним, але й одним з найбільш музичних творів. Цього ефекту було б неможливо досягнути, якби не талант автора в відтворенні смислового образу та художнього тексту, що ідеально доповнюють один одного, створюючи композицію похмурої осені не тільки як погоди та пори року, але й як настрою ліричного героя.

Сюжет твору грає на паралелях, які проводяться між сумом, що оволодів душею героя, з осінньою погодою, яка зриває вже мертвий листок з гілки. Цей листок порівнюється з головним героєм, якого плинна ріка долі зриває та несе в сіру буденність, або ж далечінь. Осінь в вірші не грає золотистими барвами, а є уособленням закінчення, приходу кінця. Герой сумує та печалиться, адже молодість, як зелень з дерев, вже пішла, залишивши по собі лиш спогади.

Передати велику плеяду емоцій та відчуттів було б неможливо, якщо б автор не використав когорту образів, як зокрема листок, що вже був згаданий. Сама осінь, а також годинник, скрипка та її струни мають символізм в собі. Годинник відраховує час, тим самим натякуючи читачеві на плинність життя, яке проходить зі стрілками, що визначають миті.

Слухати читання вірша «Осіння пісня» Поля Верлена онлайн