Вірш «Любіть Україну» Володимир Сосюра

Читати онлайн вірш «Любіть Україну» Володимира Сосюри українською мовою

Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
розвіяний в полі вітрами…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину…
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну.

Любіть у труді, у коханні, в бою,
в цей час коли гудуть батареї
Всім серцем любіть Україну свою,
і вічні ми будемо з нею!

 

* Подано за першою публікацією 1944 року (примітка Укрлібу)

За виданням 1951 року (редакція після радянської цензури), “Інтернаціональна” версія

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками…
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячий усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,
і сльози, і все до загину…
Не можна любити народів других,
коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,
люби її кожну хвилину.
Коханий любить не захоче тебе,
коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею
1944 (ред. 1951)

 

Любіть Україну (скорочена версія)

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих пурпурових.

Любіть у коханні, в труді, у бою,
як пісню, що лине зорею…
Всім серцем любіть Україну свою —
і вічні ми будемо з нею!
Для нас вона в світі єдина, одна,
як очі її ніжно-карі…
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі,
у квітці, в пташині, в кривеньких тинах,
у пісні у кожній, у думі,
в дитячій усмішці, в дівочих очах
і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить — не згора,
живе у стежках, у дібровах,
у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,
у хмарах отих пурпурових,

в огні канонад, що на захід женуть
чужинців в зелених мундирах,
в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь
до весен і світлих, і щирих.

Аналіз вірша «Любіть Україну» Володимира Сосюри українською мовою (паспорт твору)

Популярні запитання зі шкільної програми:

Головна думка вірша «Любіть Україну»?

Україна – велика та дуже гарна країна, як і самі українці. Автор закликає любити свою Батьківщину, незважаючи ні на що – і в сонячний день, і в негоду. Автор говорить про те, що неможливо любити інші народи, якщо ти не любиш свою країну – тобі скрізь і з усіма буде погано. А тому варто відкрити своє серце і побачити велич та красу своєї держави.

***************************************
Вірш «Любіть Україну» Володимир Сосюра написав у 1944 році, коли Україну було звільнено від німецьких загарбників. Це був твір, у якому поет захотів висловити свою безмежну любов до рідної країни та її культури. Він переживав, що деякі чиновники з комуністичної партії ставляться до неї без поваги, і це стало, певно, головною причиною, чому народився даний поетичний твір.

Але за нього ж Сосюру почали звинувачувати у націоналізмі вже у 1951 році, йому загрожував арешт, а твори більше не друкувались. Лише після смерті Сталіна ситуація для поета покращилась.

Через твір автор висловлює щиру радість від того, що нарешті його рідна земля вільна від чужинців. Здається, він звертається до кожного українця окремо, але й до всього народу водночас, закликаючи любити Батьківщину. Для нього Україна одна така у всьому світі – прекрасна, уквітчана цвітом, унікальна. А потім поет звертається уже до когось конкретного (до юнака) з порадою залишатись вірним у своїй любові до України.

Цей поетичний твір можна без перебільшення назвати високопатріотичним, і звучить він дуже щиро, виражаючи ті почуття, які відчував Володимир Сосюра. Він наголошував на тому, що українці змогли завоювати пошану у всьому світі, бо самотужки вибороли свободу для себе і своєї країни, і ніхто не повинен забувати того подвигу, який здійснювали люди – колись козаки, а потім звичайні громадяни, які йшли на фронт.

Поет використовує велику кількість художніх засобів, серед яких і епітети, і порівняння, і гіперболи, і персоніфікації, і метафори. У творі декілька разів звучать риторичні звертання, а римування у ньому перехресне.

І хоч автор користується простими засобами, але з їх допомогою йому вдається створити досконалий твір, який несе у собі важливу думку про те, що потрібно любити рідну країну і поважати всі інші народи, бо це єдиний варіант прожити достойно.

Слухати читання вірша «Любіть Україну» Володимира Сосюри онлайн

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на вірш «Любіть Україну» Володимира Сосюри

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *