Є така країна — Українія.
Вся вона обсаджена калиною.
Не звичайна, а немов казкова:
Скрізь лунає — українська мова.
І пісні, й казки з усього світу
Тут зібрались вам на радість, діти!
Не шукайте, не питайте: “Де ж це?!”
Ось вона прийшла у ваше серце.
Диво-казка моя — Україна і я!
Рідна мова моя — Україна там, де я:
В класах, книгах і гаях,
У незвіданих краях…
Школа, друзі та сім’я:
Чим віддячу нині я:
Україні — я? Україні — я!
Є така країна — Українія.
Всі тут пригощаються калиною!..
Ось гостей нових у ній вітаєм —
З різних-різних мов перекладаєм.
Чарівні калинові ворота:
Хто у них із радістю заходить,
Ягідку калинову скуштує —
Розуміє все, що тут почує:
“Бон жур! — Добрий день!”
“Гутен морген! — Добрий ранок!”,
“Счастливого пути! — Щасливої дороги!”,
“До відзеня! — До побачення!”
Є така країна — Українія.
Золоті ворота — між калиною.
Треба тільки дуже забажати!..
Слухати… Читати… Уявляти…
І пісні, й казки з усього світу
Тут зібрались вам на радість, діти!
Не шукайте, не питайте: “Де ж це?!”
Ось вона прийшла у ваше серце.