Вірш «Інфанта» Микола Вороний

Читати онлайн вірш «Інфанта» Миколи Вороного українською мовою

Різьблю свій сон… От ніби вчора ми
Зійшлись,— і стріча та жива.
На землю тканками прозорими
Лягли осінні дерева.

Акордами проміннострунними
День хвилював і тихо гас.
Над килимами вогнелунними
Венера кинула алмаз.

У завивалі мрійнотканому
Дрімала синя далечинь,—
І от на обрії туманному
Замиготіла ваша тінь.

Освячений, в солодкій муці я
Був по той бік добра і зла…
А наді мною Революція
В червоній заграві пливла.

1907-1922
Дзвінкою чорною сильветою
Вона упала на емаль,
А поза нею вуалетою
Стелився попелястий жаль.

Ви йшли, як сон, як міф укоханий,
Що виринає з тьми століть.
Вітали вас — мій дух сполоханий,
Рум’яне сяйво і блакить.

Бриніли в серці домінантою
Чуття побожної хвали,
Коли величною інфантою
Ви поуз мене перейшли.

Ви усміхнулись яснозоряно
Холодним полиском очей,—
І я схилився упокорено,
Діткнутий лезом двох мечей.

Аналіз вірша «Інфанта» Миколи Вороного українською мовою (паспорт твору)

Вірш «Інфанта» Микола Вороний написав у період з 1907 року по 1922, коли було створено й багато інших його творів. Це приклад інтимної лірики поета, створеної під враженням від картини, яку він побачив одного разу. Він навіть назву вирішив залишити таку ж. У творі є ліричний герой, який захоплюється жіночою красою, оспівує її і дивується тому, що навіть через століття вона може залишатись такою ж, тобто час на неї не впливає. Отже, справжня краса вічна – ось одна з центральних ідей твору.

У цьому вірші проявляється талант поета і його неординарність. Наприклад, у використанні різноманітних неологізмів, які він сам створив і більше ніде таких не знайти. Деякі слова чи словосполучення автор просто наповнив новими, унікальними значеннями. Окрім того, він використав велику кількість різноманітних художніх засобів. Серед них можна побачити епітети, метафори, порівняння, персоніфікацію, антитезу, метонімію та синекдоху.

Окрім ліричного героя у творі є ще декілька образів. Це і Венера, богиня краси та кохання, і сама Інфанта, вона ж принцеса, яка втілює у собі образ красивої жінки – такої ідеальної і благородної, що навіть здається неприступною для інших людей. Але головний герой вірша помічає красу не лише людську, а й у природі. І навіть починається твір з поетичного опису красивого пейзажу, який одразу ж створює романтичний настрій.

Цікаво, що завершується творіння поета згадками вже не про кохання чи жіночність, а про революцію. Тим самим автор хотів продемонструвати протилежності, які можуть одночасно існувати в одній людині: з одного боку в ній є романтичність і закоханість, а з іншого – сприйняття суворих реалій життя, від яких нікуди не подітись, навіть якщо серце переповнене коханням. З боку Вороного це була данина тому часу, у якому він жив, і у якому дійсно відбувались революційні події.

На той період, коли цей вірш створювався, він був взірцем модернізму у поезії.

Слухати читання вірша «Інфанта» Миколи Вороного онлайн

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на вірш «Інфанта» Миколи Вороного

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *