Вірш «Блакитна Панна» Микола Вороний

Вірш «Блакитна Панна» Миколою Вороним був написаний у 1912 році і увійшов до його збірки «Гротески». Це приклад пейзажної лірики, який показує, що писати можна не лише про кохання чи страждання, а ще й про красу природи, спостереження за якою може приносити людині багато приємних відчуттів. Автор показує, що між природою та мистецтвом є гармонія, яка й дарує радість та душевний спокій.

У тому, як вірш написаний, наскільки він вийшов музичним, проявляється новаторство поета. Він сам розповідав, що для нього під час роботи над твором мав значення звук, тобто Вороний свідомо робив вірш музичним, адже він символіст, а для цього напрямку звуки мають значення. Окрім того, дуже цікавим є розміщення рядків. Здається, що по ним, як по сходинкам, буде стікати вода, коли сонце почне пригрівати і розтоплювати сніг…

У творі можна побачити декілька символічних образів, головним серед яких є Блакитна Панна. Вона втілює у собі весну і саме життя, яке починається після зимового сну. Вороний використовує різні засоби виразності – як традиційні (епітети і порівняння), так і особливо урочисті та мистецькі, що створює особливий настрій твору та додає йому інтелектуальності. Ліричний герой у вірші має неймовірний душевний підйом, коли відчуває наближення весни.

Вірш умовно можна розділити на кілька частин, кожна з яких присвячена окремому етапу загального дійства. На самому початку відчувається наближення Весни, потім Блакитна Панна з’являється і чарує своєю красою, далі поет описує її принади, а у фіналі йде опис радісних переживань ліричного героя, чутлива душа якого реагує на те, що він бачить. Твір належить до модерністського напрямку у мистецтві.

Слухати читання вірша «Блакитна Панна» Миколи Вороного онлайн

Додати відгук на вірш «Блакитна Панна» Миколи Вороного