Вірш «Голуб і лелека» Микита Годованець

Читати онлайн вірш «Голуб і лелека» Микита Годованця українською мовою

Якось-то навесні,
Коли настали теплі дні,
Лелека з вирію прилинув
На дороге гніздо своє,
Що восени покинув
(В житті усяко є!)

Домашній Голуб запитав:
— Де, друже, був?
Що чув?
— До вирію літав.
Злякався – вітер в уші свище,
Із півночі повіяв холодище,
За ним повзе страшна зима…
А в вирію… Зими нема,
Природа стрінула привітом:
Там вічне літо!..—

А Голуб з усміхом йому:
— Тоді ж чому
Ти кинув ту країну,
Розхвалений той рай,
І повернувся на Вкраїну?

— Бо це – мій рідний край!
Любов до рідного — могутнє диво!
Нехай живеш на чужині щасливо,
А туга гірко в серце б’є:
Зове Вітчизна й путь далека,
І ти летиш, як з вирію Лелека
В гніздо своє.

Аналіз вірша «Голуб і лелека» Микита Годованця українською мовою (паспорт твору)

Вірш “Голуб і лелека” Микити Годованця – це символічний твір, у якому автор торкається теми любові до рідного краю, патріотизму та важливості збереження зв’язку зі своєю батьківщиною. У діалозі між лелекою та голубом ми бачимо глибокі роздуми над цінністю рідної землі.

Тематичний аналіз

Основна тема вірша — любов до рідної країни та невідривність людини від свого коріння. Лелека, який повертається з теплих країв, зізнається, що хоч там є “вічне літо” і відсутність суворих зим, він все одно повернувся додому, на рідне гніздо. Голуб запитує, чому він залишив той рай, на що лелека відповідає, що його рідний край — це Україна, і любов до неї сильніша за будь-які інші привабливі умови життя.

Образи

  • Лелека: символ людини, яка прагне повернутися до свого коріння, незважаючи на зручності і комфорт, який може запропонувати інша країна. Лелека уособлює почуття патріотизму та внутрішню потребу бути в рідному домі.
  • Голуб: є символом спокою, спостереження і, певною мірою, скепсису. Голуб не розуміє, чому лелека залишив рай на півдні. Голуб виступає в ролі того, хто ставить під сумнів ці цінності, тим самим допомагаючи підкреслити справжню відданість лелеки своїй батьківщині.

Ідея

Автор вірша підкреслює, що любов до рідної землі не залежить від зовнішніх обставин і матеріальних умов. Лелека може жити щасливо в теплих краях, але це не замінює йому зв’язку з рідною землею. Годованець підкреслює, що любов до рідного — це не просто почуття, а могутня сила, що здатна подолати будь-які відстані та труднощі.

Художні засоби

  1. Антитеза: У вірші присутня антитеза між двома світами — “вічним літом” у вирію та холодною, але рідною Україною. Це допомагає краще підкреслити вибір лелеки, який свідомо залишає комфорт заради рідної землі.
  2. Повторення: Повторювані слова “рідний край”, “любов до рідного” наголошують на важливості цієї теми.
  3. Метафори: “Любов до рідного — могутнє диво”, “туга гірко в серце б’є” — ці метафори виражають сильні емоції, які відчуває лелека, і підкреслюють силу його прихильності до рідної землі.

Основна думка

Лелека в образній формі втілює людей, які не можуть жити далеко від своєї батьківщини, навіть якщо на чужині існують сприятливіші умови для життя. Це твір про патріотизм, про те, що справжня любов до рідної землі не зникає навіть у комфортних обставинах, які пропонують інші краї.

Вірш вчить нас цінувати своє коріння, не забувати про рідний дім, навіть якщо доля нас відносить далеко від нього. Микита Годованець у своєму творі намагається наголосити на духовній цінності Вітчизни, яка є важливішою за будь-який матеріальний добробут.

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на вірш «Голуб і лелека» Микита Годованця

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *