Вірш «Гном у буфеті» Ірина Жиленко

Вірш «Гном у буфеті» Ірини Жаленко – чудовий приклад дитячої поезії від української авторки. Він несе в собі багато послань для маленьких читачів, що водночас поєднуються з народними міфами та легендами. Важливо, аби діти змалечку розуміли, що вічливість – невід’ємна складова людського спілкування і завжди потрібно це розуміти.

Водночас, вона прославляє дитинство, стверджуючи, що це найкраща пора в житті людини, коли можна мріяти про казкове та сприймати наш світ як цілу скриню зі скарбами, де можна знайти найбільш неочікувані речі. Важко не погодитись з письменницею, адже, справді, дитяча уява – це найбільш фантастична річ, що є в цьому світі.

В центрі історії опиняється Гном, що є уявним другом головної героїні. Він живе довго в людському будинку, аж цілих три століття і ще з самої його появи, всі в будинку до нього відносились шанобливо. Гном відповідав взаємністю, піклуючись про будинок людей, в яких він жив, як про свій власний. Цим авторка показує те, що взаємоповага та шанобливість – це дуже важливо, адже без них люди б завжди ворогували та не вміли знаходити порозуміння. Також цей герой піклується про всіх чемних дітей, даючи їм солодощі та розповідаючи казки.

Гном стає для дитини прикладом для наслідування, адже авторка вклала в нього не тільки вихованість та чемність, але й відповідальність та вміння дружити, що дуже важливо для дітей. Саме завдяки таким віршам діти вчаться відрізняти добро від зла, а погане від хорошого. Поєднання простоти мотивів з колоритним персонажем та вміло підібраними художніми засобами, зокрема епітетами та персоніфікацією, робить вірш чудовою дитячою історією.