Вірш «Декадент» Іван Франко
- Автор: Іван Франко
- Жанри: ⭐️ Вірші, поезія ⭐️ | Вірші класиків
Читати онлайн вірш «Декадент» Івана Франка українською мовою
Я декадент? Се новина для мене!
Ти взяв один з мого життя момент,
І слово темне підшукав та вчене,
І Русі возвістив: “Ось декадент!”
Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга —
Се лиш тому, що склалось так життя.
Та є в ній, брате мій, ще нута друга:
Надія, воля, радісне чуття.
Я не люблю безпредметно тужити
Ні шуму в власних слухати вухах;
Поки живий, я хочу справді жити,
А боротьби життя мені не страх.
Хоч часто я гірке й квасне ковтаю,
Не раз і прів, і мерз я, і охрип,
Та ще ж оскомини хронічної не маю,
Катар кишок до мене не прилип.
Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.
Я з п’ющими за пліт не виливаю,
З їдцями їм, для бійки маю бук,
На празнику життя не позіваю,
Та в бідності не опускаю рук.
Не паразит я, що дуріє з жиру,
Що в будні тільки й дума про процент,
А для пісень на “шрррум” настроїть ліру.
Який же я у біса декадент?
Аналіз вірша «Декадент» Івана Франка українською мовою (паспорт твору)
Вірш «Декадент» Івана Франка, написаний у 1896 році, увійшов до збірки «Давнє й нове», а присвятив поет його В. Щурату, критику, якого вважав своїм другом. Коли друком вийшла збірка Франка «Зів’яле листя», деякі критики зі світу літератури почали кидати поетові звинувачення у декадентстві, тобто у відступництві від проблем суспільства. Для Івана Яковича це стало серйозною образою, а особливо із вуст друга. А оскільки Франко був людиною глибоко інтелігентною, то у відповідь він написав вірш, який тепер може прочитати кожен бажаючий.
Даний твір – це спроба генія поговорити з тими, хто марно його звинувачує у декадентстві, просто не розуміючи його істинної суті, його душі. Переконатись у тому, що звинувачення глибоко зачепило Франка, можна з першого ж рядка твору, у якому він дивується, що його хтось може вважати декадентом.
А далі він обґрунтовано доводить, чому це помилкове враження людей. Наприклад, нагадує про те, що ніколи не уникав життя, його неприємних моментів чи душевного болю. Сам себе поет називав «сином народу» і справжнім «мужиком», тобто людиною, яка не цурається звичайних речей.
У фінальній частині вірша Франко говорить про ті завдання, які він ставить перед собою як поет, а потім з сарказмом перепитує, чи справді після всього сказаного його й досі хтось може називати декадентом. Ліричний герой у творі – це і є сам Іван Якович, який вірно і щиро служить своєму народу. Ще один момент, який його відрізняє від реальних декадентів, – це оптимізм, яким пронизана вся його поетична творчість, і навіть перед лицем життєвих негараздів він ніколи не схиляє голову і не піддається відчаю. Франко дивиться у майбутнє і робить усе можливе, щоб воно було світлим і щасливим.
У творі є риторичні вигуки та запитання, а також багато метафор. У реченнях відчувається емоційна напруга, яка пояснюється переживаннями поета з приводу несправедливості озвучених йому звинувачень.
Слухати читання вірша «Декадент» Івана Франка онлайн
Вам також можуть сподобатися ці твори:
Додати відгук на вірш «Декадент» Івана Франка
Популярні поети
