Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити:
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти,
Котрі молодії — у полон забрато;
Як заняли, то й погнали
До пана, до хана.
Годі тобі, пане-брате,
Ґринджоли малювати,
Бери шаблю гостру, довгу .
Та йди воювати!
Ой ти станеш на воротях,
А в закаулку
Дамо тому стиха лиха
Та вражому турку!
Ой ти станеш з шабелькою,
А я з кулаками,
Ой щоб слава не пропала
Проміж козаками.
Ой козак до ружини,
Бурлака до дрюка:
Оце ж тобі, вражий турчин,
З душею розлука!
Пісня «Зажурилась Україна, бо нічим прожити» розкриває сюжет зародження козацтва, що стала боронити рідну землю від всіх, хто посягав на неї: чи то пан, чи хан. Довгий час українська земля потерпала від злидарювання, знущання різних господарів та поневолювачів.
Але пісня говорить про те, що прийшов час змін, та пора брати долю в власні руки й починати творити зміни, щоб покінчити з часом поневолення та грабування. Головними захисниками, що стають на варту звичайного народу, є козаки, проте їм потрібна підтримка і звичайних людей, до чого і закликає пісня. Тільки в єдності, єдиному пориві до свободи та волі, український народ може стати вільним.
Історичні передумови сильно вплинули на сюжет пісні, та на сам факт її появи. «Дике поле», що відмежовувало Кримське ханство та територію Речі Посполитої, було кордоном, який треба було охороняти. Довгий час він пустував, а люди, що жили поблизу нього, зазнавали набігів та грабування з боку ханських людей.
Саме в ті часи почало зароджуватись славетне козацтво, яке походило зі звичайних людей, які вирішили не журитись долею, а брати в руки шаблю, та відстоювати своє право жити вільно та в безпеці на цій землі. Мотив захисту власної землі в різних формах та сенсах ніколи не перестане бути для українців важливим, так само як заклик до єднання, тому пісня, пройшовши через століття, залишається важливою.
На відміну від більшості представників народної творчості, пісня має велику когорту художніх засобів, що показує майстерність невідомого автора першоджерела. Є як і персоніфікації, що проявляються в словах, які описують Україну, також і епітети та метафори, що придають глибини окремим фразам, в той час фразеологізми показують культурні референти. Всі разом вони витворюють неймовірну картину героїзму українського народу, що в єднанні боронив свою землю.