Що за чудовая днина,
Сніг, наче срібло, блищить!
Вийшов веселий хлопчина,
Швидко з санками біжить.
Ох, ті санки-гринджолята!
Коней не треба до них:
Роблять їх мудро хлоп’ята,
Треба прудких тільки ніг!
Сам у санки упряжешся,
Вже ж не яка там вага!
Стежкою хутко женешся,
Всякий тебе оббіга!
Ось вона й гірка маленька,—
Ой, як униз я спущусь!
Наче та пташка швиденька,
Долі умить опинюсь.
Нуте лишень, хто зручніший?
Швидше которе збіжить?
Кепсько,— мороз все лютіший,
Носик з морозу щемить.
Ей, чи ж морозу боятись
Та отаким козакам?!
Нуте у сніжки гуляти,
Треба зогрітися нам!
Ой, чи заходить вже сонце?..
Пізня така вже пора?..
Стукають мама в віконце,
Треба рушать до двора!
Вірш Олени Пчілки “З ґринджолятами” передає атмосферу зимових розваг та безтурботної радості дитинства. Авторка майстерно створює яскравий образ хлопчика, який насолоджується зимовою погодою, бігає зі своїми санками-гринджолятами та грається на морозі.
Тема вірша — зображення дитячих зимових розваг, радість від активного відпочинку на свіжому повітрі, що підкреслює непідробний дитячий ентузіазм. Вірш сповнений веселощів, грайливості та відчуття свободи, властивих дитячому світосприйняттю.
У першій строфі авторка описує гарний зимовий день, коли “сніг, наче срібло, блищить”, що створює відчуття казкової атмосфери. Цей образ підкреслює красу зими, яку хлопчик бачить як чарівне тло для своїх забав.
Другий катрен зосереджується на детальному описі санок — “гринджолят”. Ці санки особливі тим, що не потребують коней, а вимагають лише спритних ніг. Авторка захоплюється кмітливістю дітей, які “роблять їх мудро”, що підкреслює їхню винахідливість та енергійність.
Наступні строфи описують процес катання зі схилу. Хлопчик уявляє себе пташкою, що стрімко летить униз, відчуваючи повну свободу й азарт. Ця метафора передає відчуття швидкості та задоволення від катання на санках.
Також у вірші є елемент змагання — “Нуте лишень, хто зручніший?”, де хлопчик із захопленням хоче перевірити, хто швидший у цій грі. Мороз стає своєрідним викликом, який потрібно подолати, і діти не бояться холоду, а навпаки, відчувають себе справжніми “козаками”, що показує їхню мужність та витривалість.
Завершення вірша нагадує, що навіть найвеселіші розваги мають свій кінець. Коли починає заходити сонце, і мама кличе додому, хлопчик повертається з іграми до реальності. Це підкреслює важливість родини та тепла домівки, де завжди чекають.
Стилістично вірш сповнений яскравих образів, порівнянь та метафор, що допомагають передати безтурботність дитячих зимових пригод. Олена Пчілка використовує легкий та музикальний ритм, що додає динаміки описаним сценам. Короткі рядки та чіткі рими роблять вірш легким для читання та сприйняття, що добре підходить для дитячої аудиторії.
Загалом, вірш “З ґринджолятами” є чудовим прикладом дитячої літератури, яка не лише розважає, але й виховує любов до природи, активного відпочинку, та показує важливість дружби і родини.