Колискова «Котику Сіренький»

Пісня «Котику Сіренький» – це українська колискова, яка була написана самим народом і використовувалась батьками, щоб заколисувати діточок. Її і сьогодні співають малюкам мами й тата, і навіть деякі відомі українські виконавці, такі як, наприклад, Ніна Матвієнко, перетворили її на справжню пісню і взяли до свого репертуару. Прочитати текст пісні можна було у 1977 році у зібранні творів Лесі Українки, але вперше його було надруковано ще у 1918 році стараннями Климента Квітки, який його записав і видав друком.

Центральним у творі постає образ котика – тваринки лагідної і ніжної. Дітки люблять котів, а їх муркотіння може діяти заспокійливо не лише на малюків, а й на дорослих. У пісні мати (чи батько) звертається до котика, використовуючи різні пестливі слова, і просить, щоб він навіть по хаті не ходив, щоб дитинку не потривожити, бо дитячий сон – це справжній скарб, який потрібно старанно оберігати.

Коли котик почне воркотати, дитинка буде заспокоюватись і засинати – усім буде добре. Українці здавна знали, що звук маминого голосу, а особливо, якщо вона щось співає, має позитивний вплив на дитину, тому й складались різноманітні колискові, героями яких нерідко ставали тваринки. Слухаючи пісню, малюк заспокоюється і поступово поринає у сон, який, ніби той котик на м’якеньких лапках, підходить непомітно і тихенько.

Слова у пісні використовуються дуже прості, а деякі з них часто повторюються, бо маленькі діти ще не можуть сприймати щось складне і багаторівневе, і от найпростіші поняття вони вже зрозуміти можуть. Хоча насправді дітям зазвичай не самі слова цікаві, а те, як вони звучать з маминих вуст і як поєднуються з мелодією, на яку покладені. Загадом же колискова – це один з найпрекрасніших і найпростіших засобів спілкування мами і дитини, який обом дарує приємні враження.

Додати відгук на колискову «Котику Сіренький»