Весняночка-паняночка,
Де ж ти зимувала?
У садочку на кленочку,
Пряла на сорочку.
Ой сорока, ой снує,
А ворона вишиє,
А білі лебеді,
Тай відбілять по воді.
Що у тих же багачок,
Повні скрині сорочок,
А у мене одна,
Тай та чиста щодня.
Із вечора замочу,
А з півночі колочу,
А сонечко блисне,
Сорочечка висохне!
А сонечко блисне –
Сорочечка й висне,
А сонечко на південь –
Сорочечка й під рубель!
А сонечко на південь –
Сорочечка й під рубель,
А сонечко опівдні –
Пісня «Весняночка», що відноситься до народних пісень, є всім відомим прикладом календарно-обрядових пісень. Саме з однією з версій тексту цієї пісні пов’язана перемога українського гурту на Євробаченні, що зумовило його популярність не лише серед українського, але й у закордонного слухача.
Причиною цьому є не лише цікавий та багатогранний зміст твору, але й його динамічність та той захват, що виникає під час прочитання чи прослуховування. Відносячись до веснянок, що є одним із жанрів народної пісні, твір оспівує ту велич та красу, що є у весни, як однієї з найпрекрасніших пір року.
Як і в багатьох інших піснях жанру, сюжет цього твору побудований на основі діалогу. Мова йде від імені невідомого ліричного героя, що питає у весни, де та зиму провела та що робила. Щоб повністю зрозуміти текст та те, про що в ньому йде мова, потрібно знати великий контекст саме української культуру.
Образ сорочки, що червоною ниткою проходить по всьому тексту, відсилає до того, чим вкриває природа землю. Взимку ця сорочка біла, в той час як в весни вона власна й прекрасна. Те, що у весни всього лиш одна сорочка, не дає їй приводу для смутку, адже вона в ній завжди виглядає гарно, а сама сорочка є символом чистого та духовного.
Художні засоби рясно наповнюють всю пісню не лише сенсами, але й підтекстами. Чимало епітетів пов’язані саме з сорочкою, в той час як інша їх частина описує саму весну. Неможливо не помітити порівняння між тим, що у весни одна сорочка, а у багачок їх ціла скриня. Цим автор показує, що для того, аби бути красивим та прекрасним, не потрібно мати багато, а лиш використовувати те, що вже і так є. З цього можна зробити і відповідну мораль, якої вчить пісня: краса не там, де багатства, а там, де людина живе в гармонії разом з природою.