Вірш «Сама собою річка ця тече» Микола Вінграновський

Читати онлайн вірш «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського українською мовою

Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька, як долоня.
Ця річечка Дніпра тихенька синя доня,
Маленька донечка без імені іще.

Вона тече в городі в нас під кленом,
І наша хата пахне їй борщем.
Цвіте над нею небо здоровенно
Солодкими хмаринами з дощем.

Ця річечка тече для клена і для мене,
Її й тоді я бачу, коли сплю.
Я річечку оцю в городі в нас під кленом
Як тата й маму і як мед люблю.

Аналіз вірша «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського українською мовою (паспорт твору)

Вірш «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського був написаний у 1970 році. У ньому поет згадує про Батьківщину, символом якої для нього є маленька річечка, що не має навіть імені. Автор називає її «донькою Дніпра», а тече вона просто біля хати, де живе ліричний герой. Від його імені ведеться розповідь, і хоч вік не вказується, але стає зрозуміло, що герой дорослий, але всередині нього й досі є та дитина з відкритим серцем, для якої річечка стала такою ж цінною, як і батьки.

Річка стала символом життя, рідної землі, з нею асоціюються теплі спогади дитинства. Ліричний герой бачить її навіть у снах, бо така вона йому мила й дорога. Йому пригадується батьківський будинок, дерево, що росло біля нього, і найголовніше – річка, яка протікала просто під тим кленом. Для нього вона була не просто водоймою, а живою істотою, яка може все бачити і відчувати. І навіть хата, де жила родина героя, мала для неї (на його думку) свій запах, бо «пахла борщем».

Була річечка важливою не лише для рослин, які підживлювала своєї вологою, а й для людей, бо могла їх радувати. Її образ у пам’яті ліричного героя залишився на все життя. І коли йому хочеться згадати дитинство чи рідний край, достатньо лише пригадати ту маленьку річку.

Нехай вона так і залишалась безіменною, але назва й не мала значення, бо важливішим було те, з чим вона асоціювалась, що символізувала. У любові до неї виражались найтепліші почуття ліричного героя до рідного краю та близьких людей, до всього того, що було йому важливим з дитинства.

Серед художніх засобів, які використав автор, працюючи над створенням цього поетичного твору, можна побачити метафори, епітети і порівняння. А пестливі слова у зменшувальній формі додають ніжності, душевності. Читач ніби починає дивитись на світ дитячими очима, які помічають красу і щирість світу. Вірш викликає лише теплі та приємні емоції, навіваючи людям світлі спогади про їх власне дитинство.

Слухати читання вірша «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського онлайн

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на вірш «Сама собою річка ця тече» Миколи Вінграновського

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *