Пісня «Ой на Горі Два Дубки»

Український народ відомий не лише красою свого слова, але й його здатністю викликати практично будь-які емоції. Народна пісня може зробити це легко, адже від неї думки може захопити як дума, так і сміх. Останній є основою пісні «Ой на Горі Два Дубки», що оспівує молоде кохання людей. В цьому творі це глибоке та сильне почуття демонструється зі світлої сторони, адже саме воно завжди підштовхувало людей як на добрі, так і на дурні вчинки. Важливою особливістю твору є те, що він оспівує вміння українців проявляти почуття один до одного, не відштовхуючи та не ховаючи, а навпаки, намагаючись показати їх тому, кому ти небайдужий.

В образах природи текст передає образи самих людей. Таким чином два дубки є нічим іншим, як козаком та дівчиною, що зустрічаються та між якими зав’язується діалог, немов гілки сплітає вітром. Весь подальший текст розповідає про залицяння козака до дівчини. Що цікаво, існує декілька версій основного тексту, що властиво для народних пісень, адже в кожному регіоні вони могли мати різний вигляд, переспівуючись та змінюючись з часом.

Сьогодні основний варіант пісні навіть був покладений на музику. Родинно-побутовий характер пісні чудово дає зрозуміти, які почуття для людей були важливими та яких вони шукали один в одного. Ніщо не може зрівнятися з тим щастям, яке мають дві людини, що закохані одна в одну.

Краса пісні не була б такою довершеною, якби не ті художні засоби, що використав автор при її створенні. Найважливішим звісно ж є уособлення людей в вигляді природи, що підкреслюється близькість українського народу та світу, що його оточує. Епітетами автор зважає на те, ким є герої, як то батька син, чи донька мамчина, а також на те, що бажають герої. Разом з легким та піднесеним настроєм всього твору, ним неможливо не захопитись.