Балада «Ой летіла стріла»

Балада «Ой летіла стріла» вважається прикладом народної творчості, оскільки автор твору невідомий. Протягом багатьох років його переповідали люди один одному в усній формі, але у 1913 році знайшовся хтось у селі Погорілівці, що у Рівненській області, хто вирішив нарешті цей віршований твір записати. А розповідається у ньому трагічна історія про загибель молодого парубка, якого убила ворожа стріла. Сум за загиблим – це основна тема вірша.

Починається твір з моменту, коли стріла прилетіла здалеку і «знайшла» свою «мішень». Пронизала вона тіло хлопця, у якого вдома залишились тільки мати й сестра, та ще дівчина кохана. Тільки ж вони не знають нічого, бо знаходиться він надто далеко від дому, тому й оплакати юнака нема кому. Але прилітають зозулі, які сідають на його тіло у різних місцях – біля серця, біля голови і біля ніг. І кожна з них символізує когось із рідних хлопця.

«Плачуть» пташки замість людей, оплакуючи загиблого героя, і стає зрозуміло, що найдовше (все життя) тужитиме за сином матір, а от сестра і дівчина переживуть це горе швидше. Так автор показує, що материнська любов найсильніша, і живе вона у серці матері вічно, навіть тоді, коли її дитини вже й серед живих немає. Чому використовується саме образ зозулі? Певно, тому що у народі це символ смутку і туги за минулим, а також – втрати дитини (родини).

У творі можна побачити різні художні засоби, серед яких традиційні епітети з метафорами, а також є анафора і гіпербола. І хоч історія у вірші розповідається сумна й трагічна, та звучить вона ніжно, бо використовується велика кількість пестливих слів. Композиційно у творі присутні усі складові сюжету, а саме: експозиція (початкові умови), зав’язка (головна подія), кульмінація (момент пікового емоційного переживання) і розв’язка (фінал і висновок).

Слухати читання балади «Ой летіла стріла» онлайн

Додати відгук на баладу «Ой летіла стріла»