Вірш «Один вечір» Євген Маланюк

Читати онлайн вірш «Один вечір» Євгена Маланюка українською мовою

Єдиній
1

Скільки ніжности в Ваших долонях,
Скільки зоряних в зорі казок…
Знов палаю в солодкім полоні,
Знов Сахара, жага і пісок.

Хто Ви: Борджія чи Клеопатра,
Жанно Д’Арк українських степів?
В Вашім серці — незгаслая ватра,
В Вашім погляді — зоряний спів.

2

Навколо все чуже. Чуже до божевілля.
Цей дощаний театр, злинялі лаштунки…
Впиваю запах Ваш і п’ю солодкий біль я.
Вдивляюсь в профіль Ваш укохано-тонкий.

Стискають серце знов долоні льодовиті,
І ясно мені все: в оцім людськім кублі
Знайшов я Вас, знайшов, єдиная на світі —
Лілеє білая на зламанім стеблі.

3

Рокотало в антрактах із салі,
Ми сиділи в кутку куліс.
Було ясно: давно у Версалі
Цей вечір вже був колись.

Пам’ятаєте? Клавікорди
Мелодійно вели менует,
Засвітився Ваш профіль гордий,
І в П’єро запалав поет.

Аналіз вірша «Один вечір» Євгена Маланюка українською мовою (паспорт твору)

Вірш Євгена Маланюка “Один вечір” — це інтимний ліричний твір, що передає особисті почуття ліричного героя, зануреного в магічний світ любові, спогадів і захоплення. Вірш розділений на три частини, кожна з яких має власний настрій і розвиток образів, що допомагає повніше розкрити стосунки героя з обраницею, а також його внутрішній стан.

Перша частина

Початок вірша створює атмосферу ніжності і захоплення. Герой перебуває у полоні почуттів до коханої, описуючи її долоні як такі, що мають ніжність і магічну силу: “Скільки ніжности в Ваших долонях, / Скільки зоряних в зорі казок”. Ліричний герой не може залишитися байдужим до цієї ніжності, знову і знову переживаючи “солодкий полон” почуттів, порівнюючи свої емоції із спекою пустелі, “Сахарою”. Образи Борджії, Клеопатри та Жанни д’Арк додають шарму та таємничості образу коханої, підкреслюючи її силу, індивідуальність і особливий вплив на героя.

Друга частина

Друга частина вірша переносить нас у менш романтичну, але не менш інтенсивну емоційну атмосферу. Герой відчуває себе чужим серед людей, називаючи навколишнє середовище “дощаним театром” із “злинялими лаштунками”. Ці слова символізують марність і фальшивість людських стосунків і ситуацій, у які він потрапив. Єдиною справжньою і дорогою для нього людиною є його кохана. Її профіль описується як “укохано-тонкий”, і саме в цій чужій, байдужій обстановці він знаходить розраду і тепло. У порівнянні з “лілеєю білою на зламанім стеблі” відчувається крихкість, чистота та ранимість коханої, а також те, що герой бачить її унікальність і тендітність серед загального хаосу і фальші.

Третя частина

Остання частина вірша переносить нас у дещо іншу атмосферу — вечір у театральних кулісах. Опис музики і минулих епох створює відчуття дежавю, ніби цей вечір вже був колись у “Версалі”. Цей мотив перегукується з ідеєю вічної любові, що не залежить від часу чи простору. Опис музики клавікордів, мелодійного менуету та згадка про “гордий профіль” коханої створюють атмосферу витонченої естетики, що нагадує про старовинні часи. Згадка П’єро, персонажа, що символізує поетичну тугу та любовну недосяжність, підсилює тему емоційної відданості і водночас суму ліричного героя.

Загальний аналіз

Євген Маланюк майстерно поєднує різні емоційні стани та образи, аби передати всю багатогранність любовного почуття ліричного героя. Через ніжність, захоплення, почуття ізольованості та сум він малює портрет коханої як незвичайної, єдиної і неповторної. Кохана зображена водночас сильною і ранимою, а її образ підноситься над звичайністю людського світу.

Вірш наповнений глибокими образами і символами, що додають йому шарму та загадковості. Поет використовує як класичні, так і сучасні для свого часу культурні посилання, що допомагає створити багатогранний образ коханої.

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на вірш «Один вечір» Євгена Маланюка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *