За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З Богом заговорить…
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.
Вірш «За сонцем хмаронька пливе» Тараса Шевченка, який було написано у 1848 році, є прикладом пейзажної лірики великого класика української літератури, який тужив за рідною Україною і її прекрасною природою. Ніде він не міг почувати себе так добре, як на Батьківщині, а коли опинявся від неї далеко, то дуже сумував.
Даний твір умовно можна розділити на три частини, кожна з яких є елементом загальної композиції. У першій частині поет описує вечірній пейзаж: сонце лягає спати, спускаючись за море, а хмарки, ніби ніжна мати, вкривають його своєю легкою і невагомою «ковдрою». Друга частина сповнена тривогою і відчуттям смутку, але у фіналі все ж з’являється надія, що все буде добре.
Хоч настрій у вірша і тривожний, та все ж написано його ніжними, ласкавими словами, що трохи пом’якшує загальну тональність. Поет використовує чималу кількість художніх засобів, серед яких порівняння, метафори, епітети, персоніфікація. Крім того, у вірші багато різноманітних образів. Сонце, наприклад, символізує тепло, а море – життя. Людина ж «ховається» за образом хмарки.
В основі твору лежать казкові уявлення про процеси, які відбуваються у природі, тому й здається, ніби сонечко дійсно лягає спати, а хмари його вкривають, щоб воно не змерзло. Та життя – це не казка, бо у ньому є й лихо, зло, про що нагадує туман, про який поет говорить як про ворога. Цей образ уособлює темряву та небезпеку.
Оскільки в кінці все ж є надія на краще, це означає, що поет хотів нагади людям, що завжди потрібно пам’ятати, що новий день все одно приходить, бо сонечко встає і продовжує сяяти. І навіть коли насуне якась хмара чи темрява нічна, то потім вона все одно розсіється під дією сонячних променів. Так влаштоване життя, і про це не можна забувати за жодних обставин!