На росах, на водах,
На всіх переходах
Курличеш мені в журавлиних ключах,
Моя Україно,
Родима країно,
Ясні небеса в материнських очах.
Я чую твій голос,
Пшеничний твій колос
У душу мені засіває зерно.
Моя Україно,
Колиско-калино,
Пізнати тебе мені щастя дано.
З тобою розлука —
Гірка моя мука,
Печаль журавля без гнізда в чужині.
Моя Україно,
Білявко-хатино,
З твойого вікна світить доля мені.
Вірш Михайла Ткача “Моя Україна” є глибоким і щирим проявом любові автора до рідної землі, наповненим теплом, ніжністю і водночас тугою за Батьківщиною. Поет зображує Україну через метафоричні образи, які розкривають її красу, багатство й духовну велич.
Основною темою вірша є любов до України, яка виражається через емоційний зв’язок ліричного героя з Батьківщиною. Автор описує рідний край як місце, що живить душу, наповнює сенсом життя і дарує силу.
Головна ідея твору полягає в тому, що Україна для поета є джерелом духовного натхнення, сенсу існування та моральної опори. Вона — це не лише географічне поняття, а й частина його самого, що формує його особистість і життєві цінності.
Вірш складається з чотирьох строф, кожна з яких має чітку структуру і завершеність. Композиція розкриває поступовий розвиток почуттів ліричного героя:
Автор активно використовує художні засоби, щоб створити яскравий і емоційний образ України:
Україна постає в образах природи (роси, води, журавлині ключі), хліборобської культури (пшеничний колос) і духовного тепла (материнські очі, хата). Ці образи створюють уявлення про Україну як про живу, дбайливу матір, до якої прагне душа ліричного героя.
Настрій твору коливається між ніжністю, любов’ю до рідної землі та смутком через можливу розлуку з нею. Але вірш завершується оптимістичною нотою — вірою у зв’язок із Батьківщиною та її захисну силу.
Михайло Ткач у своєму творі поєднує народну поетичну традицію з індивідуальним авторським стилем. Простота й мелодійність вірша роблять його близьким до народної пісні, що сприяє його емоційному сприйняттю.
Вірш “Моя Україна” є прикладом щирої патріотичної лірики. Він нагадує читачам про цінність рідної землі, яка стає джерелом сили, натхнення і духовної опори. Михайло Ткач майстерно передає любов до України через яскраві метафори, епітети й народну образність, роблячи цей твір актуальним і зворушливим для кожного, хто цінує свою Батьківщину.