Вірш «Лебеді материнства» Василь Симоненко

Вірш «Лебеді Материнства» Василь Симоненко написав у 1961 році, але друком він вийшов лише у 1981 разом з іншими творами у збірці з однойменною назвою. Це монолог ліричного героя, який зізнається у любові матері і своїй Батьківщині. Вірш настільки вразив своєю душевністю композитора Андрія Пашкевича, що він вирішив написати до нього музику, перетворивши його на пісню.

Для Симоненка мати була найближчою людиною, з якою він міг розділити свої радощі і біди, до якої йому завжди хотілось приходити. І вона вклала у нього всю свою душу, багато чому навчила, привила любов до поезії, народної пісні, ймовірно, саме від неї Василю передались і літературні здібності, які у неї теж були. Основа твору – образ матері, яким його бачив поет.

Вірш побудовано у формі колискової, де розповідь ведеться від імені матері, яка співає пісню своєму маленькому синові. Вона знає, що колись він стане дорослим і покине батьківський дім, і їй дуже хочеться, щоб життєвий шлях був легким і щасливим, та ніхто ж не може знати, якою буде доля. У першій частині твору йдеться про почуття матері до дитини, про її ласку і турботу про неї, а у другій – про те, з якими труднощами син може зіткнутись у дорослому житті.

Образ матері для Симоненка – це те, що залишається з людиною назавжди, і він може бути навіть рятівним у деяких ситуаціях, якщо мати встигла дати своїй дитині вдосталь любові, ніжності і турботи. А ще однією матір’ю для поета є Україна, про яку він говорить з такою ж шаною і любов’ю.

Поет використав метафори, епітети, звертання, порівняння і повтори, щоб передати душевний стан героїв і загальний настрій твору. Світ, який постає перед читачами і перед маленьким сином на початку, схожий на казку, а у фіналі вже звучить материнське напутнє слово, у яке вона вкладає усю свою любов до дитини, і віру у те, що все буде добре.

Слухати читання вірша «Лебеді Материнства» Василя Симоненка онлайн