Вірш «Кольорові миші» Ліна Костенко
- Автор: Ліна Костенко
- Жанри: ⭐️ Вірші, поезія ⭐️ | Сучасні вірші
Читати онлайн вірш «Кольорові миші» Ліни Костенко українською мовою
Давно,
іще в шістсот якомусь році,
ну, цебто більш як три віки тому,
коли носили шпаги ще при боці
і розважали стратами юрму,
коли відьом палили при народі,
коли наук не знали ще ладом, —
кажу, давно, кажу, у Вишгороді
підсудна Анна стала пред судом.
Було тій Анні, може, десять рочків,
Її привів розлючений сусід.
Багряне листя, кілька тих листочків,
останнє листя із кленових віт
було на стіл покладене, як доказ,
і шаруділо тихо на сукні.
Осіннє сонце, яблуко-недоквас,
стояло в голих кленах у вікні.
І той сусід сказав тоді у тиші:
— Панове судді! Я її привів.
Вона робила… кольорові миші
з оцих ось жовтих і сухих листків.
Ото складе листочок до листочка,
два рази хукне — так і побіжать.
У мене діти, в мене син і дочки,
у них цяцьки так жужмом і лежать.
Вони були нормальні і здорові,
а ця чаклунка збила їх з пуття.
Вночі їм сняться миші кольорові.
Од тих мишей немає нам життя!
Тоді суддя в судейській чорній мантії
сказав:
— Життя — це справа без гарантії.
Чаклунок ми караєм по закону.
Перехрестіться, пане, на ікону.
Скажіть суду: вона із димаря
вночі літала чи згасила зірку?
Чи вам ті миші згризли сухаря,
а чи прогризли у підлозі нірку?
Сусід сказав, що миші ті якраз
такої шкоди не чинили зроду,
що в господарстві наче все гаразд,
а йдеться швидше про моральну шкоду.
Суддя спитав: — Вони на вас гарчать?
— Та, — каже, — ні. Але вони яскраві. —
Два рази хукнув писар на печать.
Сиділа тихо дівчинка на лаві.
Був сірий день. І сірий був сусід.
І сірий стіл. І сірі були двері.
І раптом нявкнув кольоровий кіт.
Залив чорнилом вирок на папері.
Аналіз вірша «Кольорові миші» Ліни Костенко українською мовою (паспорт твору)
Вірш «Кольорові миші» Ліни Костенко – це філософський твір, який було написано у 1989 році, а увійшов він до збірки під назвою «Давно». Основна ідея, яку поетеса розкриває у цьому вірші, полягає у тому, що кожна людина є індивідуальністю, незалежно від віку, і кожній доводиться прокладати свій шлях у житті, шукаючи самоствердження. Але не всі готові це сприймати, тому нерідко знаходяться й ті, хто засуджує сміливців, що не побоялись проявити свою творчу натуру.
У творі є дві дійові особи – дівчина Анна і її сусід, який звертається до суду, щоб той змусив юну сусідку припинити «чаклувати». Події відбуваються у далекому минулому, коли однією з «розваг» було спалення відьом. От і Анну, який лише 10 років, звинувачують у тому, що вона чаклує, перетворюючи листя…на мишей. Саме на це й поскаржився сусід, який вважає, що це через дівчинку його діти більше не хочуть гратись своїми звичними іграшками, а навіть у снах бачать тих мишей з листочків.
Анну називають чаклункою, але це не так, просто у неї гарно розвинена фантазія, вона творча особистість і неординарна людина. А от її сусід – людина зі стандартним мисленням, він не здатен сприймати когось, хто відрізняється від нього і від того, що вважається загальноприйнятим. Тому в суді стикаються не просто дві людини, а самобутність і буденність.
Виходить, що судять Анну за те, що вона відрізняється від інших. Твір має фантастичний фінал, який підштовхує до роздумів про життя, про світ, а також про те, як можна протистояти насиллю, коли індивідуальність намагаються уніфікувати, бо не здатні витримати її несхожість.
Метафори, епітети та повторення – ось головні художні засоби, які можна побачити у даному творі. З їх допомогою письменниця змогла передати і емоційність події, і глибину проблеми, яка описується, і напруженість, яку відчувала юна героїня, чекаючи вироку суду. А несподівана подія у фіналі створює умови для того, щоб кожен шукав власну відповідь.
Слухати читання вірша «Кольорові миші» Ліни Костенко онлайн
Вам також можуть сподобатися ці твори:
Додати відгук на вірш «Кольорові миші» Ліни Костенко
Популярні поети
