Їздить трактор по городу,
У причепі возить воду
Для капусти та для дині,
Для цибульки-господині.
Заховались під листочки
Зелененькі огірочки.
Досить зранку їм роси,
Щоб умитись та рости.
Жовта диня невеличка
На городі миє личко,
І водичку п’є охоче,
Дорости до сонця хоче.
Помаранчева морквиця –
Дуже ладна молодиця,
Миє свою косу-гичку,
Любить морквочка водичку.
Зажурились буряки –
Розрослися будяки.
Є у них погана звичка –
Там рости, де є водичка.
Розлютився пан гарбуз:
Хто із нас не боягуз,
Помикає будяки,
Щоби росли буряки?..
Усміхнулася квасоля:
То у мене така доля,
Прополю бур’ян гарненько –
Буде грядочка чистенька.
Обізвався старий біб:
Щоби їсти білий хліб,
Щодня треба працювати,
Город, грядки поливати.
Їздить трактор по городу,
У причепі возить воду
Для капусти та для дині, |
Для цибульки-господині. | (2)
Пісня «Їздить трактор по городу» Оксани Салюк була написана для маленьких слухачів, щоб познайомити їх з розмаїттям овочів, які можуть рости на городі (наприклад, у бабусі чи в дідуся), а також розповісти їм про те, що потрібно робити, щоб отримати гарний урожай. Вони дізнаються, що просто забезпечувати рослинам достатню кількість води – це занадто мало, бо потрібно ще й багато працювати на городі, доглядати за грядками і овочами, щоб отримати бажаний результат.
А починається пісенька зі знайомства з транспортним засобом, який допомагає людям доставляти на город воду. Це той самий трактор, який скрізь їздить і у своєму причепі возить живильну вологу для всіх-всіх «мешканців» городу. Але не кожен овоч потребує так багато води. От огірочкам, наприклад, достатньо навіть вранішньої роси, щоб «умитись та рости». А динька охоче питиме водичку, бо хоче вирости великою, щоб аж до сонечка дістати.
У кожного овоча, який росте на городі, є свої особливості і «смаки», тому одним води потрібно більше, іншим значно менше, а хтось взагалі рости може лише там, де водички буде ну дуже вже багато. Про це дітлахи теж дізнаються з цієї пісеньки. У ній поетеса говорить про овочі так, ніби це живі істоти, і це саме те, що дуже подобається дітлахам, бо для них усе, що є навколо – живе.
Оскільки твір розрахований на маленьких слухачів, у ньому використовується багато пестливих слів. Перша і остання строфи у вірші однакові, що створює свого роду обрамлення твору, але водночас це можна сприймати і як натяк на те, що співати цю пісню можна нескінченну кількість разів по колу.
Автором тексту пісні є Оксана Салюк, а композитором став молодий львівський музикант Назар Савко. Спільна робота цих двох талановитих людей вилилась у такий прекрасний твір, який неодмінно порадує малюків і їх батьків.