Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…» Павло Тичина

Вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…» Павла Тичини – чи не найкращий приклад інтимної лірики письменника, що на сьогодні вважається класикою в українській літературі. Прекрасним чином Тичина поєднує інтимну та пейзажну лірику, відтворюючи унікальний стиль, або ж течію в мистецтві – кларнетизм.

Це є дійсно унікальним явищем для національної літератури, а сам вірш входить до збірки «Сонячні кларнети». Письменник оспівує прекрасне почуття кохання, що сповнює його душу при згадці про кохану людину. Саме ж почуття кохання в творі має прекрасні відтінки, воно радісне, спокійне та очевидно, що воно переповнює душу героя.

Композиція в творі така, що він складається з двох частин, обидві з яких Тичина починає риторичними запитаннями. Перша частина фокусується на описі липи, яка відображає не тільки світ природи, що беззаперечно був важливим для автора, а й його почуття до жінки.

В природі автор знаходить ті образи, які повноцінно можуть передати його відчуття до коханої людини. Саме липа є уособленням жіночності, яку возвеличує та перед якою приклоняється автор. Окрім неї вірш демонструє велику добірку різноманітних символів, зокрема небо та місяць, що відображають вічність.

Унікальність стилю Тичини, як лірика, полягала в тому, що він комбінує різні художні стилі, демонструючи щось абсолютно оригінальне. Таким чином, у вірші можна побачити не тільки символізм, а і імпресіонізм, експресіонізм та навіть неоромантизм. Все це авторові необхідно для того, щоб підкреслити, описати та спробувати передати високі почуття, які наповнюють його ліричного героя. Цьому також допомагають художні засоби: синекдохи, метафори та оксиморони, якими автор оживляє природу, наділяючи її людськими рисами.

Слухати читання вірша «Ви знаєте, як липа шелестить…» Павла Тичини онлайн