Вірш «Два кольори» Дмитро Павличко

Вірш «Два кольори» Дмитра Павличка говорить з читачем про тему пам’яті та поваги до батьків. Батьки, до певного моменту життя, – найважливіші люди в житті кожного, і обов’язок людини, пам’ятати про них та розуміти, скільки турботи та сил ними було вкладено в виховання своєї дитини.

Роздумуючи загалом про долю, автор підводить свого читача до тієї думки, що любов до рідного краю, землі, на якій ти виріс, має бути в серці завжди. Ніхто не в праві забути власне коріння, і саме ця думка є провідною в творі Павличка. Вірш сповнений великої кількості символів, що будуть близькими для кожного з українців.

Ліричний герой твору – сам автор, який говорить про важливе, що було в нього в житті. Кожен з нас має батьків, які в певний час проводжають рідного сина чи доньку в доросле життя. Символом цього стає вишита сорочка з двох кольорів: чорного та червоного. Саме до цього мотиву відсилає назва твору, яка говорить про сорочку, як глибокий символ долі дітей, благословенної батьками в добру дорогу.

Окрім цього, сорочка символізує собою дар від матері, який нагадує про її турботу та любов героєві на протязі всього життя. Важко знайти образ, який би більш глибинно зміг висвітлити українське ставлення до батьків і особливо матері, тому варто віддати належне Павличку, що так майстерно, з художньої точки зору, зміг це зробити.

Кольори, що використані автором в описі сорочки, не є випадковими. Через образ червоного кольору передається радість, кохання та щастя в житті людини, в той час як через чорний колір автор показує смуток в житті людини. За допомогою художніх засобів, зокрема порівнянь, антитез та вже згаданих символів, автор надає філософської глибини своєму творові. Навіть в наші дні мотиви, описані Павличком, залишаються важливими та актуальними.

Слухати читання вірша «Два кольори» Дмитра Павличка онлайн