Вірш «Доньці» Павло Вишебаба

Тільки не пиши мені про війну,

розкажи, чи є біля тебе сад,

чи ти чуєш коників і цикад,

і чи повзають равлики по в’юну.

Як у тих далеких від нас краях,

називають люди своїх котів?

Те, чого найбільше би я хотів,

щоб не було суму в твоїх рядках.

Чи цвіте там вишня та абрикос?

І якщо подарують тобі букет,

не розказуй, як бігла ти від ракет,

розкажи, як добре нам тут жилось.

Запроси в Україну до нас гостей,

всіх, кого зустрінеш на чужині,

ми покажемо кожному по війні,

як ми вдячні за спокій своїх дітей.