Вірш «До Основ’яненка» Тарас Шевченко
- Автор: Тарас Шевченко
- Жанри: ⭐️ Вірші, поезія ⭐️ | Вірші класиків
Читати онлайн вірш «До Основ’яненка» Тараса Шевченко українською мовою
Б’ють пороги; місяць сходить,
Як і перше сходив…
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!
Нема Січі; очерети
У Дніпра питають:
«Де то наші діти ділись,
Де вони гуляють?»
Чайка скиглить літаючи,
Мов за дітьми плаче;
Сонце гріє, вітер віє
На степу козачім.
На тім степу скрізь могили
Стоять та сумують;
Питаються у буйного:
«Де наші панують?
Де панують, бенкетують?
Де ви забарились?
Вернітеся! дивітеся —
Жита похилились,
Де паслися ваші коні,
Де тирса шуміла,
Де кров ляха, татарина
Морем червоніла —
Вернітеся!» — «Не вернуться!
Заграло, сказало
Синє море.— Не вернуться,
Навіки пропали!»
Правда, море, правда, синє!
Такая їх доля:
Не вернуться сподівані,
Не вернеться воля,
Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!
Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить…
Тілько ворог, що сміється…
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине,—
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава,
Слава України!
Без золота, без каменю,
Без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як господа слово.
Чи так, батьку отамане?
Чи правду співаю?
Ех, якби-то!.. Та що й казать?
Кебети не маю.
А до того — Московщина,
Кругом чужі люде.
«Не потурай»,— може, скажеш,
Та що з того буде?
Насміються на псалом той,
Що виллю сльозами;
Насміються… Тяжко, батьку,
Жити з ворогами!
Поборовся б і я, може,
Якби малось сили;
Заспівав би,— був голосок,
Та позички з’їли.
Отаке-то лихо тяжке,
Батьку ти мій, друже!
Блуджу в снігах та сам собі:
«Ой не шуми, луже!»
Не втну більше. А ти, батьку,
Як сам здоров знаєш;
Тебе люде поважають,
Добрий голос маєш;
Співай же їм, мій голубе,
Про Січ, про могили,
Коли яку насипали,
Кого положили.
Про старину, про те диво,
Що було, минуло —
Утни, батьку, щоб нехотя
На ввесь світ почули,
Що діялось в Україні,
За що погибала,
За що слава козацькая
На всім світі стала!
Утни, батьку, орле сизий!
Нехай я заплачу,
Нехай свою Україну
Я ще раз побачу,
Нехай ще раз послухаю,
Як те море грає,
Як дівчина під вербою
Гриця заспіває.
Нехай ще раз усміхнеться
Серце на чужині,
Поки ляже в чужу землю,
В чужій домовині.
Аналіз вірша «До Основ’яненка» Тараса Шевченко українською мовою (паспорт твору)
Вірш «До Основ’яненка» Тараса Шевченка відноситься до громадянської лірики письменника. Через ці віршовані рядки Кобзар закликає свого адресата пробудити в собі національну свідомість, щоб прагнути та бажати українського. Лише в цьому, на переконання ліричного героя твору, може бути справжня мета будь-кого з українців.
Використаний жанр епістоли, що відсилає до античної літератури, говорить про те, що текст ліричного твору мав конкретного адресата, до якого Шевченко мав не просто прохання, а з яким у віршованій формі вів дискусію. Результатом цієї дискусії став один з найбільш відомих творів, що доводить кожному, навіть сьогодні, що Україна є важливою та заслуговує на увагу з боку кожного, хто вважає себе її сином чи донькою.
Минуле України – героїчне, славетне та сповнене епізодів, де народ цієї землі доводив, що має своє місце під Сонцем та своє право бути вільним. Ліричний герой через художні засоби говорить про Запорізьку Січ, яка в очах самого Шевченка була уособленням волі, та про національну свідомість, яку кожен в собі має пробудити. Але герой не лише декламує свої прохання, а й доводить, що Україна знову може стати вільною, де буде справедливість та мир між людьми, що будуть жити в злагоді поміж один одного.
Повертаючись до художніх засобів, то беззаперечно головним серед них є метафори та риторичні запитання. Вони є важливими, адже саме через них Кобзар звертається не лише до Основ’яненка, але й до свого читача-сучасника та в майбутньому. Попри те, що цим рядкам більше ніж сотня років, вони не втрачають актуальності. Бути свідомим сином своєї землі – важливо в будь-який час існування держави. Тому слово Шевченка, яке закликає до любові до місця, де ти народився, та до того, що називають Батьківщиною.
Слухати читання вірша «До Основ’яненка» Тараса Шевченка онлайн
Вам також можуть сподобатися ці твори:
Додати відгук на вірш «До Основ’яненка» Тараса Шевченко
Популярні поети
