Для багатьох людей зима є одним з найулюбленіших і найочікуваніших періодів року, бо саме тоді святкують Різдво, Новий рік та інші свята, яким нерідко присвячують зимові віршики різні поети. Та зимова пора року й сама по собі може стати джерелом натхнення.
Здавалося б, що прекрасного може бути у холоді і засніжених краєвидах? Але, читаючи зимові вірші, переконуєшся у тому, що «білий килим», який взимку вкриває землю, і засніжені дерева – це все ж красивий пейзаж. А якщо його описує талановитий поет, то вірш перетворюється ніби на картину художника, від якої важко відвести погляд – така вона прекрасна.
Особливо полюбляють зимові віршики дітлахи. Ті з них, хто відвідує дитячий садок, точно будуть вчити віршик про зиму, щоб потім розповісти його Діду Морозу на свято і отримати свій подаруночок. Кожен вірш про зимові свята покращує настрій і налаштовує на приємний лад, бо розповідає він завжди про щось хороше, веселе і світле.
Якщо у дорослій зимовій поезії допускаються сумні нотки, то з дитячою все інакше. Діти не люблять довго сумувати, тому і віршики їм подобаються веселі і позитивні. Знаючи це, деякі автори пишуть жартівливі вірші про зиму, щоб і у дітлахів, які їх будуть слухати чи розповідати, і у дорослих, які їх їм читатимуть, настрій покращувався, щоб у них був ще один привід для веселощів.
Звісно, такі вірші для дітей про зиму найкраще підходять для святкових заходів, але й просто так, щоб розвеселитись, їх теж можна використовувати. Автори, які пишуть для малят, точно знають, що такі твори мають бути коротенькими, легкими для запам’ятовування і добре зрозумілими. Дітям складні словесні конструкції точно не потрібні і не цікаві, тому тут все має бути легко і просто.
Дехто з класиків світової літератури любив зиму більше за всі інші періоди року. Для цих митців, які віртуозно володіли словом, зима була таким потужним і щедрим джерелом натхнення, що саме про неї вони писали свої твори, які потім починали вважати шедеврами.
Читаючи такі твори, важко не закохатися у сніжну зиму, яка перетворює все навколо у якесь казкове королівство, де все виблискує на сонці, мов діамант. Рядом за рядком поет, який описує зимовий день чи просто пейзаж, проводить свого читача стежками сніжного лісу, разом з ним милується заходом сонця у зимовий день. І навіть тріскучий мороз, який щипає за ніс і щічки, не видається вже таким страшним, коли про нього з ніжністю чи захопленням пише той чи інший автор.
Класична поезія – це взірець, на який варто рівнятись початківцям, бо у ній є все, що потрібно: висока якість, професіоналізм, а найголовніше – любов для свої справи. А поезія, яка написана з любов’ю, про що б вона не була – про зиму, про літо, про сніг чи про дощ, завжди буде викликати захоплення і повагу до того, хто її створив. І якщо зима – це теж ваша улюблена пора року, то хто знає, можливо, ви саме той, хто напише про неї новий віршований шедевр?!