Вірш «Зимовий етюд» Володимир Підпалий

Популярні запитання зі шкільної програми:

Які образи використовує Підпалий у вірші “Зимовий етюд”, щоб зобразити зимовий вечір?

Автор порівнює зимовий вечір з казкою, а також небо з холодною льодинкою. Туман накрив степ і все чекає на ніч, але настільки красиво, що неможливо заснути. Любов до Батьківщини починається з любові до її природи.

*****************************
Вірш «Зимовий етюд» Володимир Підпалий написав у 1968 році (25 січня), надихнувшись красою української природи у зимовий період. Оскільки описується пейзаж, то твір вважається прикладом пейзажної лірики, але водночас він ще й патріотичний, бо говорить автор про природу рідної країни. Він згадує Україну і акцентує увагу на тому, що така краса саме на її землі.

Підпалий – щирий патріот, який не приховує своєї любові до Батьківщини. Через цей вірш він нагадує про те, що любов до своєї країни починається якраз із уміння бачити красу її природи, цінувати її, милуватись нею, говорити про неї так, щоб і інші змогли відчути це захоплення. Навіть у звичайних речах можна побачити красу (хоче не кожен на це здатен), яку варто берегти і захищати.

Починається вірш описом зимового вечора. Для когось він міг би бути звичайним, нічим не особливим, але для поета він винятковий і неповторний. Від нього на душі стає світліше і радісніше, а сам вечір сприймається як щось казкове і неперевершене. Поет відчуває душевне піднесення і просто не може не поділитись емоціями з іншими людьми. З’являється передчуття дива, і це додає особливої атмосфери твору.

Якщо у першій частині вірша автор просто створює зимово-вечірній пейзаж, то у другій природа показана персоніфікованою, живою. Це вже не просто картинка, а живий організм, який може спати або не спати, прислухатись до чогось або завмирати… І це не просто якесь конкретне місце, яке поет описує, а створений ним образ Батьківщини – живої, красивої, одухотвореної.

Окрім персоніфікації Підпалий використовує й інші художні засоби. Серед них метафори, епітети, антитеза, персоніфікація, інверсія та інші. Поет говорить від імені ліричного героя, демонструючи власні риси характеру і своє ставлення до Батьківщини. Він не приховує своєї любові до неї і говорить з таким натхненням, що й читач неодмінно перейматиметься цим почуттям та хорошим настроєм.

Слухати читання вірша «Зимовий етюд» Володимира Підпалого онлайн