Вірш «Зірка» Євген Гуцало

Природа – красива та сповнена прекрасного в своїй бездоганності. Саме вона стала головним натхненником написання віршу «Зірка» для Євгена Гуцала, що намагався через ліричний твір передати, скільки всього прекрасного він бачить вночі. Саме відчуття прекрасного при спогляданні за зіркою в тендітній та ніжній ночі, поміж якої блукає ліричний герой Гуцала, є головним лейтмотивом історії.

Безумовним є те, що вірш належить до пейзажної лірики в літературному спадку автора, що дістався прийдешнім поколінням українців. Природа рідного краю в сріблястих тонах стала головним героєм твору, як і його Музою.

Уособлення стали важливим художнім засобом, адже письменник з їх допомогою гуманізує Зірку, надаючи їй рис вже згаданого нічного мандрівника. Він блукає Україною, даруючи своє срібло лісам та лукам, не оминаючи увагою маки та калину. В цих рослинах закладені прадавні сенси, в яких уособлюється українська культура.