О постаті убиті любі
О дорогі розквітлі губи
Міє Марее
Єтто Лорі Анні і ти Маріє
Де ви дівчата
Я вас питаю
Та біля водограю
Що плаче й кличе
Голубка маревіє
Душа моя в тремкій напрузі
Де ви солдати мої друзі
Де ви Бійї даліз Реналь
Печальні ваші імена
Як у церквах ходи луна
Б’ють відгомоном до небес
Ви в сонну воду глядитесь
І погляд ваш вмирає десь
Де Брак де Макс Жакоб дерен
Що в нього очі як той Рейн
Де милий Кремніц волонтер
Вже може їх нема тепер
Душа ятриться з непокою
І водограй рида зі мною
А як вони іще живі
Десь б’ються на Північнім фронті
Тим олеандри всі в крові
І сонце ранене в траві
На багрянистім горизонті
Переклад М. Лукаша
Популярні запитання зі шкільної програми:
Автор написав цей вірш у 1914 році під впливом Першої світової війни, яка у ньому й висвітлюється. Для нього ця подія була як апокаліпсис, через який могло повністю загинути людство. А тому автор висловив увесь свій біль, скорботу та розпач. Гійом Аполлінер страждав через те, що війна розкидала близьких йому людей по різних куточках планети, а деяким і не судилося стати щасливим – їхнє життя забрало ця жахлива подія.
Написано твір у формі монологу. Автор у такий спосіб протестує проти війни.
*********************************************