Вірш «У теплі дні збирання винограду…» Максим Рильський

Кохання – невичерпна тема в мистецтві та вічний підбурювач людини до творчості. Цьому почутті присвячені численні твори найрізноманітніших жанрів та стилів, але українські автори внесли свою унікальну лепту в цілий потік ліричних творів про кохання. Чудовим прикладом є вірш «У теплі дні збирання винограду…» Максима Рильського, який передає теплі, сповнені радістю почуття головного героя до коханої жінки.

Письменник сміливо та впевнено стверджує те, що кохання не має межі ні в часі, ні в просторі, адже кохають як молоді, так і старші люди. Проте Рильський показує й те, що в старшому віці це почуття є інакшим – важко закохатись так само безтурботно, віддано й пристрасно, але не неможливо.

Твір сповнений образів, які мають викликати асоціації та показати читачеві те, що хотів зобразити ними письменник. Першим важливим образом є осінь, як пора року. Вона зображує вже зрілу людину, що пізнала життя та знала кохання, й може відчути його знову.

Ще одним образом на противагу попередньому постає літній сад й дівчина в ньому. Використовуючи їх, автор показує радість, красу та вишуканість, як синоніми до почуття кохання. Поєднуючи природу, якою письменник щиро захоплювався, та своїх інтимних почуттів, він відтворює дуже яскраву, теплу та реалістичну картину кохання, якою неможливо не захоплюватись.

Цікавим є те, що ліричний твір є сонетом. Цим твір перегукується з середньовічними творами про кохання, в яких письменники минулого оспівували радісні почуття захопленості та закоханості. Автор оживляє образи в своєму вірші завдяки дуже яскравим епітетам: «теплі дні», «ясний сад», «рожевий дим». Стоячи поряд з метафорами, як «світи щодня лампаду», «гукнуло свіжо», вона відтворює картину, яка надовго закарбовується в пам’яті.

Слухати читання вірша «У теплі дні збирання винограду…» Максима Рильського онлайн