Вірш «Там тополі у полі на волі» Павло Тичина

Там тополі у полі на волі
(Хтось на заході жертву приніс)
З буйним вітром, свавольним і диким,
Струнко рвуться кудись в далечинь…

Йду в просторі я, чулий, тривожний
(Гасне день, облітає, мов мак).
В моїм серці і бурі, і грози,
Й рокотання — ридання бандур…

Хилить вітер жита понад шляхом
(Ой там хмара похмура з півдня)
І так смутно, так сумно співає —
Тільки перепел б’є десь у дзвін…

Моя пісне, вогниста, шалена
(Креше небо і котить свій гнів)
Ах, розбийся на світлі акорди,
Розридайсь — і затихни, як грім…