Вірш «Стилет чи стилос?» Євген Маланюк

У вірші “Стилет чи стилос?” Євген Маланюк порушує тему вибору між боротьбою та творчістю, символізуючи цей вибір двома образами – стилет і стилос.

Назва вірша є ключем до розуміння всього твору. Стилет – це зброя, символ боротьби, агресії, рішучих дій, а стилос – інструмент письменника, який символізує творчість, міць слова, культурний розвиток. Поет задається питанням: який шлях обрати? Цей вибір для нього є глибоким і трагічним, що підкреслюють “трагiчнi терези”. Він не може вирішити, чи присвятити себе боротьбі за ідеали, чи служити мистецтву та культурі.

Образи вірша багаті на символіку. Автор говорить про “дивний ліс”, який “зітхає ароматом”, про “гимни п’яних птиць” і “солодкі таємниці” – це світ краси, природи, творчості, спокою. Ці рядки передають відчуття спокуси, бажання знайти натхнення у красі, віддатися мріям. Але поряд із цим існує й інший світ – світ боротьби та небезпек. “Набряклий вітром обрій” символізує невизначеність, постійну загрозу, але й разом із цим виклик, до якого поет відчуває непереборний потяг.

У фінальних рядках вірша автор виразно показує свій вибір – це “веселий галас бою”, “розгоном бур і божевіллям хвиль”. Маланюк обирає рух вперед, боротьбу, нехай навіть у ній присутня небезпека і страждання. Він зачарований безмежжям, яке кличе його, відчуває потяг до свободи та сили, яку несе в собі боротьба.

Таким чином, вірш “Стилет чи стилос?” розкриває внутрішній конфлікт поета, що розривається між двома полярними силами – творчістю і боротьбою. Він відчуває непереборний потяг до обох світів, проте врешті-решт обирає боротьбу як своє призначення, що відповідає його патріотичним переконанням та життєвій позиції. Цей твір є виразом трагічного вибору між красою мистецтва та суворістю реальності, який супроводжує поета протягом усього його життя.