Солодкий світ! Простір блакитно-білий
І сонце — золотий небесний квіт.
Благословляє дух ширококрилий
Солодкий світ.
Узори надвесняних тонких віт,
Твій погляд, ніби пролісок несмілий,
Немов трава, що зеленить граніт,
Неначе спогад нерозумно-милий…
Солодкий світ.
Чи янголи нам свічі засвітили
По довгих муках безсердечних літ,
Чи ми самі прозріли й зрозуміли
Солодкий світ?
Вірш «Солодкий світ!..» Максима Рильського доводить тезу, що письменника справедливо називали сонцем української поезії першої половини ХХ століття. Його твори сповнені віри в життя, радості та дуже яскравих емоцій, що переповнюють письменника.
Описуючи почуття свого ліричного героя, автор відтворює оду щастю та всьому світлому, що тільки може бути в нашому світі. Увійшовши до збірки «Синя далечінь», вірш став частиною оркестру інтимної лірики письменника, яка демонструє читачам і в наші дні душу автора. Не дивно, що головним почуттям, яке возвеличує автор, стає кохання. В ньому він бачить всі описані почуття, адже тільки воно може так сильно розфарбувати душу людини в різні кольори емоцій.
Назва вірша прямо говорить про те, кому зізнається в коханні автор. Світ, на думку Рильського, – це не тільки те, що нас оточує, а й щось, що є всередині кожного з людей. Можливо, що мова йде про душу, яка здатна кохати, чи вогонь, що жевріє в душі при цьому почутті.
Вірш поділений на три строфи, що показують з різних сторін глибокі почуття автора до світу, в якому він живе. Перша строфа говорить про почуття ліричного героя до місця, де він живе. Тут можна побачити референси до природи, яка відігравала значну роль в творчому шляху автора. Друга говорить про його почуття до жінки, яка увібрала в себе всю красу світу. І підсумовуючою строфою автор говорить про несподіваність кохання, яке своєю спонтанністю принесло йому ще більше радості.
Говорячи про художні засоби, то перше, що можна сказати – вони численні. Епітети, метафори, порівняння, епіфори та навіть інверсії, відображають дуже широкий арсенал автора в художньому стилі та показують, наскільки великим був талант письменника. Читаючи його сьогодні, відчувається, що не втратились ще ті сенси, які автор заклав у свою поезію, адже людина завжди буде продовжувати кохати.