Вірш «Останній день літа» Надія Красоткіна

І от, останній літній день,
А завтра зранку прийде осінь.
В природі тихо, без пісень,
В бездоннім небі чиста просинь.
І так бентежно навкруги,
Спокійно, млосно і чарівно.
В плакучих вербах береги
Стоять тихесенько, аж дивно.
А день сьогодні, аж пашить
Теплом і ласкою дзвінкою.
Прощатись літо не спішить,
Відходить тихою ходою
Й дарує наостанок нам
Проміння сонячне і квіти,
Стежиночку новим пісням,
Щоб всім було чого радіти.
А в синім небі — журавлі
Курличуть сумно і курличуть.
Летять кудись на край землі
І за собою серце кличуть.
Час пролітає, наче мить.
Недавно літа всі чекали.
І ось воно від нас летить,
А ми за ним засумували.
Хоч осінь зачарує нас
Новими фарбами і цвітом.
Та швидко так минає час
І ми прощаємося з літом.