Ой ходить сон коло вікон,
А дрімота — коло плота.
Питається сон дрімоти:
— А де будем ночувати?
— Де хатонька теплесенька,
Де дитина малесенька,—
Там ми будем ночувати,
Дитиночку колихати.
Ой на кота та воркота,
На дитину та й дрімота,
Котик буде воркотати,
Дитинонька буде спати.
Певно немає такої людини, що не чула б колискової на ніч, яка завжди повертає спогади до щасливого та безтурботного дитинства. Ніжний та ласкавий голос матері, що співає цю пісню, заспокоює та відносить думки в далечінь. Однією з них, що здатна викликати описані емоції, є колискова «Ой ходить сон коло вікон». Вона відома по всій Україні і певно більшість чули її в дитинстві бодай один раз, або ж вже познайомились з нею у дорослому віці, коли потрібно було колихати власних дітей. Перекочовуючи з покоління в покоління, ця колискова пройшла довгу історію, аби й до нині втішати дітлахів, навіюючи їм добрі сни.
Сюжет пісні дуже короткий, яким і має він бути у кожної колискової. Дрімота в ньому – головний герой, що шукає собі місця аби спати і немає кращого, ніж тепле ліжко, де кожна дитинка може ночувати. Комбінування прекрасної рими та знайомих всім, навіть дітям, образів, виконують свою роль, навіюючи сни та відкидаючи всі турботи дня перед настанням тихої ночі. Але лише в виконанні люблячого голосу разом з помірними рухами колискова може впоратись зі своєю справою. Саме в цьому полягає її магія та вміння заколисати дитину, щоб та спала міцно та довго.
Окрім прекрасного наповнення, історія появи колискової теж не менш захоплива. Своїм корінням вона тягнеться до дуже відомого фольклористичного твору «Русалка Дністрова», в якому вона вперше і з’явилась у друці. Але можна сміливо припускати, що існувала вона довгі століття до того, як це сталось. Свою популярність вона здобула навіть закордоном, лігши в основу композицій міжнародних авторів. Зрештою й донині ця колискова продовжує свої мандри всією Україною, навіюючи діткам сон та залишаючись неперевершеним прикладом та доказом співучості всього народу.