Небо і Земля (2) нині торжествують.
Ангели й люди (2) весело празнують.
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, царіє вітають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
“Чудо, чудо!” – повідають. (2)
Во Вифлеємі (2) весела новина:
Пречиста Діва (2) породила Сина.
Христос родився…(2)
Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:
В темностях земних (2) сонце засвітило.
Христос родився…(2)
Ангели служать (2) своєму Королю,
І во вертепі (2) творять Його волю.
Христос родився …(2)
Три славні царі (2) зі Сходу приходять,
Ладан і смирну (2), золото приносять.
Христос родився…(2)
Царю і Богу (2) ці дари віддають,
Пастирі людям (2) розповідають.
Христос родився…(2)
І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,
“Слава во вишніх!” (2)
Йому заспіваймо.
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, царіє вітають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
“Чудо, чудо!” – повідають. (2)
Колядка «Небо і Земля нині торжествують» є одним з найвідоміших творів свого жанру серед українських християн, що щорічно святкують велике свято Різдва Христового. Вже яке століття поспіль ця колядка лунає по домівках українців у виконанні традиційних вертепів або ж поодиноких колядників, що мають за мету сповістити свого слухача про радісну новину народження Ісуса Христа. Популярність цієї колядки виходить далеко за межі України, маючи свої варіації в Білорусі та Польщі, де вони також виконуються, прославляючи головну подію року для християн. Як і в кожної іншої колядки, настрій цієї піднесений та святковий, що закликає до святкування.
Оповідь починається з того, що день Різдва ніби єднає небеса та землю в радісній новині народження Христа. Цим підкреслюється важливість самого свята для кожного християнина, адже з появою Бога в людському обличчі на землі для людей дійсно настали нові часи. Це справжнє чудо, про що і співають ті, хто несе звістку по всьому світу про це велике щастя.
Сюжет не є оригінальним, натомість маючи чимало стилістичних та смислових особливостей, що відрізняють його та роблять унікальним. Також беззаперечним є те, що колядка належить до тих, що були створені вже після приходу на українські землі християнства тією людиною, що добре володіла віршованим словом.
Головним аспектом твору, окрім того, що він оповідає про свято Різдва, є його символічність. Мова йде про те, що невідомий автор возвеличує Сина Діви Марії над земними царями, котрі прийшли до Вифлеєму, аби подарувати свої дарунки найвищому з усіх царів. Ангели також преклоняються перед його величчю і загалом все вказує на те, що саме він стоїть вище всього земного. Останнє підкріплюється нечисленними художніми засобами, як то повторами чи епітетами.