Вірш «Мені тринадцятий минало… (Мені 13 минало)» Тарас Шевченко

Вірш «Мені тринадцятий минало» Тарас Шевченко написав у 1847 році, згадуючи своє дитинство, коли він був кріпаком і працював на панів. Одним з основних занять маленького Тарасика було випасання худоби.

Звісно, поет, працюючи над даним твором, думав про те, що відчував сам, але присвячував він його усім дітям і дорослим, які пізнали, що таке життя у неволі, не мали права голосу, та й просто були чужою власністю. Таке існування важко назвати нормальним життям, і страждання, на жаль, було звичним явищем для кріпаків.

Поет використовує у вірші епітети, метафори та порівняння, задає риторичні запитання і користується окликами, щоб показати свої переживання через сирітське життя, яке випало не лише йому. Шевченко ніби змальовує картини життя, і всього їх чотири. Спершу це опис спокійного дня, коли хлопчик пасе овець, а друга «картина» демонструє розуміння головним героєм своєї важкої і нещасливої долі, бо він сирота і не має нічого за душею.

Та раптом приходить добра дівчина, яка його втішає і витирає сльози, після чого настрій у хлопчика покращується, сонечко знову починає світити для нього яскраво, життя вже не здається таким жахливим і самотнім. А в останній частині розповідь ведеться вже від імені дорослого поета, який, згадуючи минуле, розуміє, що у той час його життя все ж було значно щасливішим і легшим, бо тоді він не усвідомлював тої несправедливості, яка була навколо.

Коли ж Шевченко подорослішав і все зрозумів, він почав виступати проти існуючого ладу, за що й поплатився своєю свободою і можливістю говорити те, що думає. У вірші відчувається багато емоцій, багата палітра почуттів. Шевченко був переконаний, що кожна дитина має право на щасливе дитинство, а кожна людина – на свободу, та жив він не у той час, коли цього було можливо досягти в Україні.

Слухати читання вірша «Мені тринадцятий минало» Тараса Шевченка онлайн