Поема «Мазепа» Джордж Байрон

Популярні запитання зі шкільної програми:

Які символічні образи використовує Джордж Байрон в поемі «Мазепа»?

Перший символічний образ описує Україну – гарну, зворушливу, романтичну, але ще неосвоєну. Про це говорять такі фрази, як “дика країна”, “дикі степи”.

Ще один цікавий образ – це образ коня. В романтичних творах ця тварина означає вдачу, людську долю. Тому не дивно, що Мазепа зміг зберегти свого коня, а Карл ХІІ ні.

Ліс – це як образ життєвих перешкод, які є у житті кожної людини. Якщо ти зможеш його пройти і все подолати, ти досягнеш успіху.

Ввечері наступає холод, туман, темрява – це образи безнадії, втрати віри. Але на ранок теплішає і з’являється красивий схід сонця – це образ надії.

Літературне джерело поеми Байрона «Мазепа»

Історичним джерелом є IV розділ хроніки “Історія Карла ХІІ” Вольтера. Також це міф про покарання Мазепи та історію його кохання.

**************************

Поема «Мазепа» Джорджа Байрона, яку було написано у 1818 році, засновується на легенді про українського гетьмана, який назавжди увійшов в історію не лише своєї країни, а й всього світу. Твір складається з 20 невеликих за розміром частин-розділів, а головною його темою є страждання Мазепи, який лишився самотнім і приреченим після втечі з-під Полтави у 1709 році. Саме тоді російські війська під командуванням Петра І розгромили шведське військо, а Мазепа у компанії з Карлом XII відбув до Туреччини (якщо втечу можна назвати таким словом).

Окрім історичної складової, у творі є ще й романтична. Гетьман розповідає історію свого кохання до молодої жінки Терези, яка була чужою дружиною. Його почуття до неї були дуже сильними, але щастя їх було дуже коротким, оскільки правда швидко розкрилась, за що Мазепа отримав жорстоке покарання, а про подальшу долю коханої він більше нічого й не знав.

У поемі є декілька важливих символічних образів. Наприклад, Доля. Це вона зводить гетьмана і прекрасну дівчину, вона відвертається від шведів у найважливіший момент, коли вони стоять під Полтавою, і вона ж дозволяє Мазепі стати гетьманом в Україні. Другий образ – кінь. Він символізує удачу, тому той, хто коней втрачає, разом з ними втрачає і свою удачу.

Центральний образ твору, звісно ж, сам Мазепа, якого Байрон зображує вже літнім чоловіком, який прожив ціле життя, але й на старості залишився сильною людиною, для якої поняття честі має значення. Цікаво, що Байрон, розповідаючи у творі про стосунки гетьмана і його коханої Терези, спирався частково на власне життя, бо у нього самого були стосунки з дружиною одного графа, у якої було таке ж ім’я.

Можна сказати, що вся поема – це розповідь Мазепи про його молодість і про той період у житті, коли він був закоханий, а потім і покараний за зв’язок з заміжньою жінкою. А розповідав він про це шведському королю вже після Полтавської битви, коли вони деякий час могли перепочити.