Байка «Коник-стрибунець» Леонід Глібов

Читати онлайн байку «Коник-стрибунець» Леоніда Глібова українською мовою

У степу, в траві пахучій,
Коник, вдатний молодець,
І веселий, і співучий,
І проворний стрибунець,
Чи в пшениченьку, чи в жито,
Досхочу розкошував
І цілісінькеє літо,
Не вгаваючи співав;
Розгулявся на всі боки,
Все байдуже, все дарма…
Коли гульк — аж в степ широкий
Суне злючая зима.
Коник плаче, серце мліє;
Кинувсь він до Мурав’я:
— Дядьку, он зима біліє!
От тепер же згину я!
Чуєш — в лісі ворон кряче,
Вітри буйнії гудуть?
Порятуй, порадь, земляче,
Як се лихо перебуть!
— Опізнився, небораче,—
Одказав земляк йому,—
Хто кохав життя ледаче —
Непереливки тому.
— Як же в світі не радіти?
Все кругом тебе цвіте,—
Каже Коник,— пташки, квіти,
Любе літечко на те;
Скочиш на траву шовкову —
Все співав би та співав.—
На таку веселу мову
Муравей йому сказав:
— Проспівав ти літо боже,——
Вдача вже твоя така,—
А тепер танцюй, небоже,
На морозі гопака!

Аналіз байки «Коник-стрибунець» Леоніда Глібова українською мовою (паспорт твору)

Байка «Коник-стрибунець» Леоніда Глібова – один з численних творів письменника, що розрахований на дитячу аудиторію, аби передати їй одвічні життєві мудрощі. В цьому творі один з головних байкарів української літератури розкриває тему працьовитості та ледарства, протиставляючи їх один одному, як несумісні риси в житті людини. Бездіяльність в очах Глібова – це найгірше, що може бути в житті людини, адже пляндруючи плинний час, можна втрапити у скруту й халепу, з якої буде дуже важко знайти вихід.

Головними героями, через які автор демонструватиме головну мораль, стали мураха та коник-стрибунець. Мураха – символічний образ людини, що плідно працює, не марнуючи весь свій час на пусті речі, як це робить коник. Коли мурахи працювали, готуючись до весни та запасаючи все необхідне, коник лиш пританцьовував, насміхаючись над ними. Проте коли прийшла холодна зима вже мураха сміялась над ним, адже той не мав нічого, аби цю саму зиму пережити в теплі та достатку. Звідси й мораль, що варто думати про майбутнє та готуватись до нього.

Глібов використовує цілу когорту художніх засобів, проте найбільш виразними є епітети, що підкреслюють різні позитивні та негативні риси в головних персонаж. Також за їх допомоги текст набуває більшої римованості та легше сприймається дітьми, що теж є важливо. Уособлення наближують комах до людей в їх діях та зовнішньому вигляді, що є характерною особливістю всіх байок, що ще з давніх давен через образи тваринного світу показують вади людей. Можна бути певним у тому, що ці цінності ще довго не втратять свою вагу для людей, тому твір письменника залишатиметься актуальним довго.

Вам також можуть сподобатися ці твори:

Додати відгук на байку «Коник-стрибунець» Леоніда Глібова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *