Радість, гарна іскро Божа!
Несказанно любо нам
Увійти, царице гожа,
В твій пресвітлий дивний храм.
Все, що строго ділить мода,
В’яжеш ти одним вузлом,
Розцвітає братня згода
Під благим твоїм крилом.
Хор
Обнімітесь, міліони,
Поцілуйтесь, мов брати!
Вічний Отче доброти,
Дай нам ласки й охорони!
Кого доля ощастила
Тим, що другові він друг,
Кого любить лада мила, —
Йдіть до нас в веселий круг.
Йдіть усі, хто зве своєю
В світі душу хоч одну!
Хто ж весь вік черствів душею —
Йди у іншу сторону.
Хор
Хто живе в земній юдолі,
Всяк симпатії скорись!
Нас веде вона у вись.
Де Всесильний на престолі.
Радість п’ють усі істоти
З груді матері-землі,
Ті солодкії щедроти
Мають всі — і добрі, й злі.
Радість нас вином сп’яняє
І цілунком огневим;
І черв’як утіху знає,
І небесний херувим.
Хор
Поклонітесь, міліони,
Перед мудрістю Творця!
Сповніть милістю серця
І чиніть його закони.
Радість — всесвіту пружина,
Радість — творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Радість квіти розвиває
І розгін дає сонцям;
Їх в простори пориває,
Не відомі мудрецям.
Хор
Як у безмірі світила
Хором райдужним пливуть,
Браття, йдіть у славну путь,
Що вам радість освятила.
Вчених з істини свічада
Радість успіхом віта,
До чеснот провадить радо,
Хоч тропа до них крута;
На ясній вершині віри
Поднімає хоругов,
В день воскресний на Псалтирі
Славить тих, хто смерть зборов.
Хор
Будьте мужні, міліони!
Вірте, страдні, в кращий світ!
Тих, що справдять заповіт,
Прийме Бог у вічне лоно,
Божество не наградиме, —
От би нам зрівняться з ним!
Хай радіють із радими
Горе й злидні в крузі цім!
Не відомста, не погрози —
Всепрощення ворогам!
Хай не ллють у скруті сльози,
Не гризуться каяттям.
Хор
Знищим книги борговії!
Помирімося усі!
Браття! На небесі
Не забуде благодії.
Радість в келихах шумує,
Плин іскристий виграє,
Канібалів лють гамує
Кволим духу додає.
В день весілля а чи тризни,
Коли ходить круговий,
Хай до неба піна бризне,
Дух прославимо благий!
Хор
Все хвалу йому співає —
Хай гримить псалом гучний!
Дух прославимо благий,
Що над зорями витає!
Будь твердим в лиху годину,
Поміч скривдженим давай,
Всюди правду знай єдину,
Зроду клятви не ламай,
Не знижайсь перед потужним,
Коли треба — важ життям!
Шана й слава чесним, мужнім,
Згуба підлим брехунам!
Хор
Станьмо дружною сім’єю,
Жити правдою й добром
Присягнімо цим вином
Перед вишнім Судією!
Оду «До радості» Фрідріх Шиллер написав у 1785 році, коли був 25-річним молодиком. У той час він знаходився у Лейпцигу, де й народився твір, який увійшов в історію світової поезії та літератури. Створювався вірш для масонської ложі, що в Дрездені, а в результаті він став одою співдружності всіх людей у всі часи. Головна ідея, яку хотів донести автор, у тому, що всі люди рівні між собою, незалежно від національності, і всі однакові перед Богом.
Твір побудовано у формі діалогу, який відбувається між головним героєм і Хором. Шиллер закликає людей об’єднуватись, а не конфліктувати чи воювати між собою, бо лише у мирі та злагоді можливе щасливе і гармонійне життя людства. Між народами має панувати дружба і взаємоповага, бо це основа всього. Жодна нація не може бути кращою чи гіршою за інші, бо всі рівні між собою.
Поет бачить майбутнє світу і людства світлим і приємним, якщо люди зрозуміють, що об’єднання важливе і почнуть рухатись назустріч один одному цілими націями. Господь і радість у даному творі стають не просто словами чи поняттями, а набувають своєрідної матеріальності, бо поет зображує їх у символічних образах. З художніх засобів, які можуть використовуватись у поезії, тут можна побачити метафори і антитезу.
Цікаво, що відомості і популярності твору додав легендарний композитор Бетховен, який теж став класиком, тільки у світі музики. Через цю оду Шиллер ділиться зі світом своїми просвітницькими ідеями та ще раз наголошує на тому, що духовне єднання людей, країн і націй має надзвичайно важливе значення для реальності і майбутнього, бо тільки так можливий рух до чогось світлого і позитивного.
Загалом для творчості Шиллера характерним є оптимізм, який виражений і у даному творі, і віра у те, що добро завжди переможе. Поет вірив, що людство дійде до того стану, коли духовне просвітлення допоможе обрати вірний напрямок розвитку.