Пісня «Десь тут була подоляночка»

Весна – не просто прекрасна пора року. Цьому часу, коли все квітне, зеленішає та оживає після зимового сну, присвячено десятки та сотні творів. Одним з них є пісня «Десь тут була подоляночка», авторство якої належить українському народові. Як і чимало інших творів, що належать до жанру веснянок, цей мав не лише художнє значення, але й практично використовувався під час гри, що була популярною на теренах сучасного Полісся і називалась «Подолянки». В цю гру, за традицією та правилами, грали дівчатка, танцюючи та співаючи саме цю пісню, або ж одну з її варіацій, яка могла бути в кожному селі достатньо самобутньою, відрізняючись з-поміж інших.

Важко собі навіть уявити, але текст пісні присвячений старовинному богові, якого звали Вдолляночкою. Сьогодні мало хто про нього знає або ж взагалі чув, адже історія його походження тягнеться своїм корінням до часів енеоліту та вірування, що існували на теренах західноукраїнських та волоських земель.

Саме про це божество йде мова в тексті, бо саме від нього залежало те, чи матимуть люди достатньо води. Згодом його справжнє ім’я та суть забулись, проте традиції, які з ним пов’язані, залишились і знайшли своє відображення в пісні, яку тепер культурологи та етнографи відносять до календарно-обрядових, що присвячені весні.

Художні засоби, що були використані при створенні твору, яскраво демонструють його приналежність саме до народних пісень. Це можна помітити неозброєним оком у численних повторах, що насичують текст, разом з використанням повторюваних слів, що йдуть один з одним. Також ці елементи чудово підходять пісні, якщо виконувати її в хорі під час танцю, в чому і полягав первинний сенс існування пісні. Разом з тим, твір має чимало символічних значень. Мова тут йде як про згаданого бога, так і про молоду дівчину, що уособлює красу людини, що співіснує з красою природи.